Наші предки вставали і лягали спати разом із сонцем, тобто їх добовий ритм збігався з природним освітенням. Потім з’явилися вогонь, газ, лампи, освітлені екрани різних гаджетів і т.п. Науково-технічний прогрес, безумовно, сильно вплинув на наш біологічний годинник. Ми почали пізніше лягати спати, а бува – взагалі не спати ночами. Через це порушується циркадний ритм, що провокує різні захворювання – так довгий час думали біологи. Однак виявляється, що головна проблема навіть не в тому, в котрій годині ми лягаємо спати, а в штучному яскравому світлі вечорами, який сам по собі дуже шкідливий для здоров’я.
Такий висновок дослідники зробили на основі результатів експериментів на гризунах, яких весь час тримали на яскравому світлі, не змінюючи при цьому режим неспання і сну мишей. Після такого випробування тварини ставали набагато депресивними, втрачали інтерес до навколишніх предметів і не хотіли нічого досліджувати. Крім цього, у піддослідних гризунів погіршилася пам’ять. Антидепресант прозак швидко повертав мишам інтерес до життя і відновлював їх первинний психоемоційний стан.
На думку вчених, негативний вплив яскраве світло чинить на організм через світлочутливі гангліонарні клітини в сітківці. Саме по цим клітинам і орієнтуються наш біологічний годинник. Виходить, що незважаючи на правильний режим сну, неправильна освітленість шкодить здоров’ю.
Дослідники припускають, що причиною підвищеної депресивності міських жителів є яскраве нічне освітлення, світло різних гаджетів і комп’ютерів, за моніторами яких проводять вечори і навіть ночі. Особливо ця проблема актуальна для школярів і студентів, які люблять відкладати написання реферату або курсової на останній день.
Дослідники вважають, що для збереження здоров’я людей необхідно пом’якшити інтенсивність штучного вечірнього та нічного освітлення. Однак перш ніж що-небудь робити, варто було б провести дослідження за участю людей, а не мишей.
Натхнення http://sciencemagic.ru
[poll id=”1″]