Збереження екосистем та видова різноманітність впали до критичної позначки 58% ключових екорегіонів Землі, що говорить про загрозу початку масового вимирання і різкого скорочення чисельності тварин, заявляють учені в статті, опублікованій в журналі Science.
На сьогоднішній день серед екологів і біологів немає впевненості в тому, як багато змін або втрат видів може пережити та чи інша екосистема до того моменту, коли вона катастрофічно впаде і втратить здатність підтримувати себе. З цієї причини скорочення у видовому розмаїтті всіх живих істот – від бактерій до ссавців, пов’язані зі зміною клімату та діяльністю людини, викликає велику тривогу у вчених.
Тім Ньюболд (Tim Newbold) з університетського коледжу Лондона (велика Британія) та його колеги спробували знайти відповідь на це питання, склавши найширшу базу видів на Землі, яка включає в себе майже 40 тисяч різних форм життя, які живуть на всіх континентах планети, і два мільйони оцінок їх видового різноманіття.
Ці дані вчені використовували для оцінки стану так званих біомів – найбільших складових частин всієї біосфери Землі, що включає в себе сотні пов’язаних одна з одною екосистем і біоценозів, розташованих у межах одного кліматичного поясу. Усього вчені виділяють 14 подібних зон на суші відповідно до критеріїв, розроблених відомим біологом Робертом Бейлі (Robert Bailey) в середині 70 років минулого століття.
Аналіз Ньюболда і його колег призвів до невтішних висновків — 58% цих біомів сьогодні перебуває у критичному стані. У них вимерло понад 20% видів тварин, мікробів та інших істот, що мешкали в них до початку масової експлуатації земель, вирубування лісів і видобутку корисних копалин. Скорочення видового різноманіття на більш ніж 10-20%, як пояснюють учені, призводить до незворотних і катастрофічних наслідків. Велика частина цих наслідків проявить себе тільки в майбутньому, тому ми поки не відчуваємо всіх масштабів катастрофи.
Найбільший подібний обвал екосистем зачепила центральні райони США і Канади, Гімалаї, Австралію, південні райони Європи і Росії, Центральну Африку і південь Південної Америки. Менше за все вони торкнулися або торкнуться півночі Росії і Канади, екваторіальних районів Латинської Америки, Індокитаю і тропічної Африки.
Якщо дивитися на біоми, то тільки три з них – тундра, тайга і широколистяні субтропічні ліси перебувають у відносній безпеці. Всі інші види біомів знаходяться за відміткою в 20% вимерлих видів, і їм сьогодні загрожує небезпека різкого скорочення у видовому розмаїтті.
Ці зміни, за словами екологів, не тільки позбавляють нас красот природи, але й б’ють по кишені – наприклад, зникнення ключових видів запилювачів і природних ворогів шкідників веде до збільшення витрат на пестициди. Крім того, дисбаланс в біомах і їх руйнування також викликають екзотичні до недавнього часу феномени, такі як цвітіння води або інші екокатастрофи, ліквідація яких потребує сотень мільйонів або навіть мільярди доларів США.
Як з цим можна боротися? За словами Ньюболда, для відновлення біомів і утримання їх від колапсу необхідно не тільки захищати ключові осередки біорізноманіття, але і скорочувати площі земель, які зараз використовуються в сільському господарстві. Економічні втрати від цього спочатку можуть бути великі, однак подальша деградація екосистем призведе до ще більш “дорогих” наслідків, підсумовують вчені.