За прогнозами Світового банку, до 2050 року на Землі будуть жити 9 мільярдів чоловік. Щоб прогодувати таку кількість населення, доведеться виробляти на 50% більше продовольства, ніж в даний час. При цьому глобальне потепління за той же термін загрожує скоротити врожаї на чверть.
Що ж може врятувати планету від голоду? Враховуючи майбутні проблеми, нам би дуже знадобилися сільськогосподарські культури, які добре переносять жаркий і посушливий клімат. Не зайвими виявилися б і рослини, стійкі до грибків і інфекцій, а також агрокультури, що володіють високою енергетичною цінністю. Було б чудово, якщо плоди цих рослин зможуть місяцями лежати на складах без втрати властивостей і гниття.
Подібні культури вже незабаром може подарувати людству технологія CRISPR-Cas9 або просто CRISPR (від англ. Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats — короткі паліндровні повтори, регулярно розташовані групами).
Ця технологія обіцяє зробити революцію, забезпечуючи швидке, просте і точне досягнення цілей генної інженерії.
В останні роки CRISPR все частіше використовується для поліпшення продукції сільського господарства. Наприклад, китайським вченим вдалося створити сорти пшениці, стійкі до борошнистої роси. Японські дослідники збільшили термін зберігання томатів, включаючи і вимикаючи гени, що відповідають за їх дозрівання. Британські фахівці змогли підвищити сходження насіння ячменю. В ході інших досліджень були значно покращені властивості картоплі, соєвих бобів і рису.
Як це працює? Вчені порівнюють використання CRISPR з функцією «знайти і замінити» в текстовому редакторі. Технологія передбачає пошук потрібного гена і наступну правку, яка може полягати у видаленні гена, його «ремонті» або, у ряді випадків, додатку.
Швидке впровадження технології обумовлено тим, що регулюючі органи США не включили отримані з її допомогою сорту в розряд генетично модифікованих організмів (ГМО). Американський Департамент сільського господарства прийняв таке рішення, оскільки CRISPR не передбачає введення в рослину генів, запозичених з інших організмів.
Європейські регулюючі структури мають намір винести рішення з цього питання протягом року.
«Контролюючі органи прирівняли продукти CRISPR до агрокультур, поліпшення яких досягається традиційними способами, наприклад, за допомогою хімічних мутагенів або гамма-променів. Це рішення дуже вигідне для бізнесу. Якби продукцію віднесли до ГМО, на всілякі узгодження потрібно було б п’ять з половиною років і 35 мільйонів доларів. Це означає, що використовувати CRISPR зможуть не тільки великі підприємства, але і невеликі компанії», — розповів журналу Scientific American біолог Дэнил Войтас (Daniel Voytas).
Натхнення: nlo-mir.ru