Блискавки на Юпітері довгий час залишалися загадкою для вчених. Однак завдяки новим даним, зібраним зондом «Юнона», фахівці змогли визначити, що на газовому гіганті і на Землі ці явища досить схожі, хоча блискавки на Юпітері все-таки мають деяку дивину.
NASA / JPL-Caltech / SwRI / JunoCam
Шторми — нерідке явище в атмосфері Юпітера, тому вчені вважали, що на газовому гіганті повинні виникати і блискавки. Це передбачалося протягом тривалого часу — коли «Вояджер-1» в 1979 році наблизився до Юпітера, гіпотеза підтвердилася. Пізніше наявність блискавок в атмосфері планети підтвердили спостереження, зроблені зондами “Вояджер-2”, “Галілео” і “Кассіні”. Зокрема, «Вояджер» детектував низькочастотні радіосигнали, створювані грозовими розрядами, — їх назвали «вістлерами» (від англ. whistle — свистіти).
При цьому, однак, у порівнянні з блискавками на Землі блискавки на Юпітері мали дивну відмінність.
Тепер же, як передає ScienceAlert, вчені вперше змогли детектувати електромагнітні хвилі, що поширюються в атмосфері Юпітера, у мегагерцовому діапазоні — завдяки новим високочутливим інструментів зонда «Юнона» (особливо — інструменту Microwave Radiometer Instrument (MWR)). Всього, за словами Брауна, за перші вісім прольотів MWR виявив 377 розрядів блискавок в мегагерцовому і гігагерцовому діапазонах — в цих діапазонах сигнали передають і блискавки на Землі. Браун вважає, що це вдалося вперше тільки зараз завдяки тому, що «Юнона» підлетіла до блискавок як ніколи близько, а також тому, що в цей раз вчені шукали сигнали на частоті, яка легко проходить через іоносферу Юпітера.
Nature Astronomy
Карта зареєстрованих різними зондами блискавок на Юпітері
При цьому, незважаючи на те, що блискавки на Юпітері, як виявилося, схожі з такими на Землі, вони мають істотну відмінність. На нашій планеті спалахи блискавок трапляються частіше ближче до екватора, в той час як на Юпітері активність блискавок спостерігається на полюсах. Сонячне випромінювання найбільше нагріває екватор Землі — в екваторіальній зоні бо зазвичай тепліше і частіше спостерігається штормова активність. На газовому гіганті ж, знаходиться від Сонця в п’ять разів далі від Землі, менш сильна сонячна радіація також більшою мірою нагріває область екватора, однак це призводить до неочікуваного ефекту: в результаті стабілізується верхня частина атмосфери Юпітера — і теплові потоки з поверхні не рухаються вгору. Полюси ж планети не схильні до такої «стабілізуючої» радіації — і тепло з надр планети може підніматися у верхні шари атмосфери. Це, за припущенням учених, стимулює атмосферну конвекцію, у результаті якої й створюються гігантські шторми.
До речі, дослідники показали, що блискавки частіше виникають у північній півкулі Юпітера. Однак з чим це може бути пов’язано, поки не встановлено.
Про дослідженні, проведеному Брауном і колегами, розповідається в статті в журналі Nature. 6 червня, однак, була опублікована й інша робота, присвячена дослідженню блискавок на Юпітері, — у журналі Nature Astronomy. У ній фахівці проаналізували понад 1 600 сигналів, детектированных «Юноною», і встановили, що частота ударів блискавок на Юпітері може досягати чотирьох ударів в секунду.
Натхнення: www.popmech.ru