З точки зору вчених, арктичний лід буває двох типів. Лід плаває на поверхні води кілька років – старий. Він або намерзає, або відтає, але, в цілому, залишається дуже товстим – близько 2-5 метрів. Лід, що формується за одну зиму, а потім тане з приходом весни, – сезонний. Він значно тонше.
На сьогоднішній день 70% арктичного люда – це сезонний лід. Але всього півстоліття тому співвідношення було іншим. За цей час площа старих арктичних льодів скоротилася на 2 млн. кв. км.
Вчені, проаналізувавши дані про товщину арктичного льоду за останні шістдесят років, прийшли до висновку, що з 1958 року арктичний крижаний покрив втратив 2/3 своєї товщини. Для підрахунків бралася усереднена по всій Арктиці товщина льоду станом на кінець літа. Отримані дані опубліковані в журналі Environmental Research Letters.
Не будемо забувати, що морський лід будь-якого віку являє собою заморожену океанську воду. Однак, з кожним сезонним таненням його властивості змінюються. Старий лід, як правило, крім більшої товщини має меншу солоність. У XIX столітті тодішні арктичні полярники використовували його для отримання питної води. Крім того, через більшу потужність, він менш схильний вітряним переміщенням.
У колишні роки певна кількість багаторічних льодів кожне літо випливало з Баренцева моря до околиць Гренландії і там тануло. Зараз цього немає – лід тане раніше.