Собака з притулку – це діагноз. Причому не стільки у собаки, скільки у її господаря. Принаймні, так здається багатьом, хто ніколи не брав собаку з притулку. І ніколи не був там. І не думав про це. Тим не менш, пес з притулку часто демонструє менші проблеми, ніж багато породистих собак зі схильностями до поїдання меблів, пісням в стінах квартири, агресії до родичів. Як не дивно, 80% собак з притулку щосили намагаються бути «цукровими» вдома – мабуть, підсвідомо бояться, що їх повернуть назад.
Собаки потрапляють до притулку з різних причин. Часто вони – добродушні товстенькі тварини, що жили на станціях метрополітену та підгодовувалися «всім миром», іноді – втрачені тварини, так і не знайдені колишніми господарями. В притулках багато старих собак, у яких помер господар, і вони виявилися нікому не потрібними – вони такі ж, як і люди похилого віку в будинках престарілих: самотні, викинуті з квартир аби як доживати свій вік. Якщо ж ви шукаєте хорошого пса і вагаєтися, чи брати собаку з притулку, є інший варіант. На
Буває, що потрапляють до притулку і породисті пси – безтурботні люди здають недавно придбаних собак з причин раптової алергії або зовсім смішних приводів: «собака з’їла мої чоботи». Природно, адже це собака, яку потрібно виховувати … Ледачі люди не хочуть цього робити – набагато простіше віддати собаку до притулку. В притулках, де до сук ставляться без достатньої акуратності і не стерилізують їх відразу, з’являються цуценята – їм дуже складно вижити в створених для собак умовах, тому щеняча смертність в таких притулках висока.
Рідкісним щасливчикам вдається виїхати в новий будинок. Дуже рідкісний випадок – дикі, агресивні собаки. Таких в притулках мало. Чому? Все просто. Їх практично ніколи не вдається впіймати. Це хитрі, обережні, звиклі виживати «як на війні», сильні тварини, що не підходять до людини, які вміють ховатися і оборонятися.
Набагато частіше у сіті потрапляють довірливі, доброзичливі до людей собаки, які нічого поганого від людини не очікують. Їм складно жити у притулку. Громадські притулки досі не в змозі утримувати тварин на хорошому рівні – використовуються найдешевші корми, харчування часто не регулярне, у собак не утеплені будки і періодично не буває питної води. Приютський вольєр тісний, але туди поміщають по чотири собаки відразу. Вигул доступний одиницям. Собаки після попадання до притулку відчувають колосальний стрес через обмеження умов, з якого не можуть вийти місяцями.