11 помилок людського мислення
Когнітивні спотворення – це помилки в людському мисленні, свого роду логічні пастки. У певних ситуаціях ми схильні діяти за сформованими шаблонами, навіть коли нам здається, що ми виходимо зі здорового глузду.
Пропонуємо вам уникнути цих 11 поширених пасток, які позбавляють нас об’єктивності.
Ілюзія контролю
Люди схильні переоцінювати свій вплив на події, в благополучному результаті яких вони зацікавлені. Це явище було відкрито в 1975 році американським психологом Еллен Лангер в ході експериментів з лотерейними квитками. Учасників експерименту розділили на дві групи: люди з першої групи могли самі собі вибирати лотерейні квитки, а членам другої групи їх видавали без права вибору. За два дні до розіграшу експериментатори пропонували учасникам обох груп обміняти свій квиток на інший – в нову лотерею з великими шансами на виграш.
Очевидно, що пропозиція була вигідною, але ті учасники, які самі вибирали квитки, не поспішали з ними розлучатися – неначе їх особистий вибір квитка міг вплинути на ймовірність виграшу.
Перевагу нульового ризику
Уявіть, що у вас є вибір: зменшити невеликий ризик до повного нуля або значно зменшити великий ризик. Наприклад, звести до повного нулю авіакатастрофи або різко знизити число автомобільних аварій. Що б ви вибрали?
Читайте також: Стереотипи мислення — розвінчання відомих фактів
Виходячи з даних статистики, правильніше було б вибрати другий варіант: рівень смертності від авіакатастроф набагато нижчий, ніж рівень смертності від автомобільних аварій – так що в підсумку такий вибір врятує набагато більше людських життів. І все-таки дослідження показують, що більшість людей вибирає перший варіант: нульовий ризик хоч в якійсь сфері виглядає заспокійливо, навіть якщо ваші шанси стати жертвою авіакатастрофи мізерно малі.
Селективне сприйняття
Припустимо, ви не довіряєте ГМО. І якщо ця тема вас сильно хвилює, ви напевно читаєте новини та статті про генетично модифіковані організми. Читаючи, ви все більше і більше переконуєтися, що праві: небезпека наявності. Але ось у чому заковика – велика ймовірність, що ви приділяєте набагато більше уваги новинам, які підкріплюють вашу точку зору, ніж аргументам на захист ГМО. А значить, втрачаєте об’єктивність. Така схильність людей приділяти увагу тій інформації, яка узгоджується з їх очікуваннями, і ігнорувати все інше, називається селективним сприйняттям.
Помилка гравця
Помилка гравця найчастіше підстерігає любителів азартних ігор. Багато з них намагаються знайти взаємозв’язок між імовірністю бажаного результату якоїсь випадкової події та її попередніми результатами. Найпростіший приклад – з підкиданням монетки: якщо 9 раз поспіль випаде «решка», більшість людей буде наступного разу ставити на «орла», нібито занадто часте випадання «решки» збільшує ймовірність його випадання. Але це не так: насправді шанси залишаються однаковими – 50/50.
Систематична помилка людини, яка вижила
Цю логічну пастку виявили в часи Другої світової, але попастися в неї можна і в мирний час. Під час війни військове керівництво США вирішило знизити число втрат серед бомбардувальників і спустило наказ: за результатами боїв з’ясувати, на яких частинах літаків треба зміцнити захист. Стали вивчати літаки, які повернулися і виявили безліч пробоїн на крилах і хвості – ці частини і було вирішено зміцнювати. На перший погляд все виглядало цілком логічно – але, на щастя, на допомогу військовим прийшов наглядовий статист Абрахам Вальд. І пояснив їм, що вони мало не зробили фатальну помилку. Адже насправді пробоїни в літаках, які повернулися несли інформацію про їхні сильні місця, а не про слабкі. Літаки, «поранені» в інші місця – наприклад, двигун або паливний бак, – попросту не повернулися з поля бою.
Читайте також: Стереотипи значно спрощують людям життя
Про принцип «поранених-виживших» варто замислюватися і зараз, коли ми збираємося зробити поспішні висновки, виходячи з несиметричної інформацією з яких-небудь двох груп.
Ілюзія прозорості
Ви потрапили в ситуацію, коли збрехати просто необхідно. Але як же складно це зробити – вам здається, що вас бачать наскрізь і будь-який мимовільний рух видасть вашу нещирість. Знайомо? Це ілюзія прозорості – схильність людей переоцінювати здатність оточуючих розуміти їх істинні мотиви і переживання.
У 1998 році психологи провели експеримент зі студентами Корнелльского університету. Окремі студенти зачитували питання з карток і відповідали на них, кажучи правду чи брехню в залежності від вказівок на картці. Аудиторії пропонувалося визначити, коли виступаючі брешуть, а виступаючих попросили оцінити свої шанси обвести інших навколо пальця. Половина брехунів припустила, що їх розкусять – але насправді слухачі викрили лише чверть. А це значить, що брехуни сильно переоцінили проникливість своїх слухачів.
Чому так відбувається? Швидше за все, тому, що ми самі занадто багато знаємо про себе. І тому думаємо, що наші знання очевидні і для зовнішнього спостерігача. Втім, ілюзія прозорості працює і у зворотний бік: ми переоцінюємо і свою здатність розпізнавати брехню інших людей.
Ефект Барнума
Поширена ситуація: людина читає і натикається на гороскоп. Вона, звичайно, не вірить у всі ці лженауки, але вирішує прочитати гороскоп чисто заради розваги. Але дивна річ: характеристика підходящого їй знака дуже точно збігається з її власними уявленнями про себе.
Такі речі трапляються навіть зі скептиками: психологи назвали це явище ефектом Барнума – на честь американського шоумена й спритного маніпулятора XIX століття Фіннеас Барнума. Більшість людей схильна сприймати досить загальні і розпливчасті опису як точні описи своєї особистості. І, звичайно, чим позитивніше опис, тим більше збігів. Цим ефектом і користуються астрологи і ворожки.
Ефект самовиконуючого пророцтва
Ще одне когнітивне спотворення, яке працює на руку віщунів. Його суть в тому, що не відображаюче істину пророцтво, яке звучить переконливо, може змусити людей мимоволі робити кроки до його виконання. І в підсумку пророцтво, у якого об’єктивно було не так вже багато шансів збутися, раптом виявляється вірним.
Читайте також: Інтернет розвиває мислення
Класичний варіант такого пророцтва описаний в повісті Олександра Гріна «Червоні вітрила». Вигадник Егль пророкує маленькій Ассоль, що, коли вона виросте, за нею приїде принц на кораблі з червоними вітрилами. Ассоль гаряче вірить в пророцтво, і про нього стає відомо всьому місту. А потім закоханий в дівчину капітан Грей дізнається про пророцтво і вирішує втілити мрію Ассоль. І в підсумку Егль виявляється правий, хоча хепі-енд в історії забезпечили далеко не казкові механізми.
Фундаментальна помилка атрибуції
Ми схильні пояснювати поведінку інших людей їх особистісними якостями, а свої вчинки – об’єктивними обставинами, особливо якщо мова йде про якісь промахи. Наприклад, інша людина напевно спізнюється через свою непунктуальність, а своє запізнення завжди можна пояснити зіпсованим будильником або пробками. Причому мова йде не тільки про офіційні виправдовування, а й про внутрішнє бачення ситуації – а такий підхід до справи заважає нам брати відповідальність за свої вчинки. Отже тим, хто хоче попрацювати над собою, варто пам’ятати про існування фундаментальної помилки атрибуції.
Ефект моральної довіри
Відомий своїми ліберальними поглядами журналіст попався на гомофобії, священик взяв хабар, а сенатора, який обстоює сімейні цінності, сфотографували в стриптиз-барі. У цих, здавалося б, неможливих випадках є своя сумна закономірність – її називають ефектом моральної довіри. Якщо в людини складається міцна репутація «праведника», в якийсь момент у нього може виникнути ілюзія, що він дійсно безгрішний. А якщо він такий хороший, то маленька слабкість нічого не змінить.
Каскад доступної інформації
Когнітивне спотворення, якому зобов’язані успіхом всі ідеології світу: колективна віра в ідею стає набагато більш переконливою, якщо цю ідею постійно повторювати в публічному дискурсі. Ми часто стикаємося з ним в розмовах з бабусями: багато пенсіонерів впевнені в правдивості всього, про що досить часто говорять на телебаченні. А ось нове покоління, швидше за все, відчує цей ефект через фейсбук.
Натхнення: theoryandpractice.ru