До такого висновку прийшли німецькі палеонтологи разом з колегами з Канади, які досліджували хребти древніх ящерів.
Дотепер вважалося, що міжхребетні диски, дегенерація яких і є основною причиною появи грижі, є тільки у людини та інших ссавців. У плазунів ж хребці процельні, тобто увігнуті спереду і вигнуті ззаду, і їх з’єднання схоже на кулястий суглоб. Однак з’ясувалося, що так було не завжди.
«Я не могла повірити, що стародавні плазуни не мали міжхребцевих дисків», – говорить доктор Таня Вінтра з Боннського університету, яка керувала дослідженням. Їй не давав спокою той факт, що будова хребців більшості динозаврів дуже нагадувало будову хребців людини – у них не було кулястого з’єднання. Відповідно, виникало питання: чи не було між хребцями ящерів дисків, які потім зникли в ході еволюції?
Щоб зрозуміти це, палеонтологи вивчили за допомогою декількох різних методів хребти 19 динозаврів і сучасних тварин. В результаті з’ясувалося, що диски у ящерів все-таки були. Більш того, вчені змогли показати, що до тепер можна виявити на хребцях древніх тварин, і зокрема у тиранозавра.
На цьому, однак, вчені не зупинилися і простежили еволюцію міжхребцевих дисків наземних хребетних, які приблизно 310 мільйонів років тому розділилися на ссавців і плазунів з птахами. Виявилося, що в ході еволюції диски неодноразово з’являлися у різних тварин, і у плазунів це траплялося, по всій видимості, двічі.
Те, що в кінцевому підсумку диски у плазунів зникли, доктор Вінтра пояснює схильністю такого з’єднання пошкоджень у вигляді гриж. А те, що воно все-таки збереглося у ссавців, лише вказує на їх обмежену еволюційну гнучкість.
Натхнення: www.popmech.ru