На початку століття орбітальний апарат NASA Mars Reconnaissance Orbiter виявив на поверхні Червоної планети дивні утворення, які вчені назвали «павуками» через специфічної форми. Через багато років їх походження пояснили. Результати публікує Scientific Reports.
«Павуки» на Марсі — незвичайні системи розгалуження і фрактальні западини — зустрічаються тільки в південному полярному регіоні планети й не мають аналогів в Сонячній системі.
Після їх виявлення кілька років тому вчені відразу ж висунули версію про походження цих утворень, але своє підтвердження вона знайшла тільки зараз. Дослідники отримали перші фізичні докази, що підтверджують найбільш популярну модель освіти таких структур, відому як гіпотеза Кіффер. Відповідно до цієї ідеї, павукові форми утворюються шляхом прямої сублімації замороженого вуглекислого газу.
Гігантські форми розміром до 1 км не схожі ні на що на Землі. Однак вченим вдалося успішно відтворити зменшену версію таких утворень в лабораторії. Для цього вони використовували пластину льоду з вуглекислого газу (сухого льоду). Також вчені відтворили марсіанську атмосферу. Коли холодний лід стикався з набагато теплішим шаром марсіанських відкладень, його частина миттєво перетворювалася з твердого тіла в газ в процесі сублімації. В результаті утворилися павутинні тріщини, з яких газ проштовхував крізь лід.
Приклад «павуків», створених в лабораторії, з поперечними перетинами, що показують, що глибина западин зменшується в міру віддалення від жерновідного центру, як це відбувається на Марсі.
Дослідження є першим набір емпіричних доказів поверхневого процесу, який, як вважається, змінює полярний ландшафт на Марсі, йдеться в заяві провідного автора дослідження Лорен МакКаун, вченого-планетолога з Відкритого університету в Англії.
Натхнення: hightech.fm