Роками вчені не могли зрозуміти, як сформувався Меркурій. Нове дослідження проливає світло на цю загадку. Меркурій — одна з найменших планет у Сонячній системі. Нове дослідження показало, що в цьому можуть бути винні Земля і Венера. Їхня міграція від Сонця вплинула на формування Меркурія.
Меркурій — находиться найближче до Сонця, у нього практично не було і немає атмосфери. Через дивну орбіту, рік на Меркурії триває 88 земних діб, а день – 58 земних діб. Вчені досі не впевнені в тому, як він утворився. У планети дуже невелика маса — всього 0,055274 від земної, а радіус — всього 2 439,7 км.
Все це роками ставило вчених в глухий кут і Меркурій не вписувався в численні моделі планетарної акреції. Акреція — це процес, при якому газові частинки та тверді тіла самих різних розмірів, що залишилися від зореутворення, повільно збираються на цілі планети. Сам факт існування Меркурія не відповідає найбільш поширеним моделям формування планет.
У попередньому дослідженні, на яке посилаються вчені в новій роботі, астрономи припускали, що масивні зародки (або навіть ядра гігантських планет) сформувалися у внутрішніх частинах газового диска Сонця, а потім мігрували назовні. Можливо, саме ця міграція змінила профіль поверхневої щільності земного планетооутворюючого матеріалу і створила умови, сприятливі для утворення планет, подібних Меркурію. Іншими словами, протопланети, з яких потім з’явилися Земля і Венера, забрали так багато матеріалу, що залишилося зовсім трохи і його вистачило тільки на крихітний Меркурій.
Вчені з Інституту Карнегі з дослідження Землі й планети, а також з французької лабораторії астрофізики Бордо університету Бордо вважають, що ця модель найкраще описує, як з’явилася найближча до Сонця планета. «Ми підтримуємо сценарій, при якому ядра — прабатьки землі та Венери зароджувалися близько до сонця і це змінило область формування Меркурія, коли вони мігрували до своїх сучасних орбітах».
Натхнення: hightech.fm