Кількість близьких наднових корелює з обсягами біомаси, які зберігаються в осадових породах на Землі.
Великі зірки живуть порівняно недовго і гинуть у яскравих спалахах наднових. Ці вибухи розсіюють по простору величезну кількість важких атомів, випромінювання та енергії. Якщо наднова виявилася досить близькою до Сонця, вона може сильно вплинути на те, що відбувається на Землі. Передбачається, що така подія колись не дозволила їй перетворитися на планету-океан.
Детальніше за цим впливом простежив геофізик Хенрік Свенсмарк (Henrik Svensmark) з Технічного університету Данії (DTU), що спирався на дані про близьких наднових, що спалахнули протягом останніх 3,5 мільярда років, і про глобальний рух біомаси в цей період. Робота вказала на кореляцію між кількістю таких вибухів та кількістю мертвої органічної матерії, яка зберігається у складі осадових порід. Про це вчений розповідає у новій статтю, опублікованій у журналі Geophysical Research Letters.
Мабуть, близькі наднові впливають на земний клімат внаслідок того, що частинки космічних променів, які відлетіли від них, потрапляють в атмосферу і можуть служити «зародками» для формування хмар. Підвищення хмарності створює більш помітні перепади температур між екваторіальними та приполярними регіонами. Це посилює атмосферні вітри та морські течії, а з ними інтенсивність перенесення та перемішування поживних речовин, що відіграє виключно важливу роль у глобальному розвитку екосистем.
Посилене перемішування стимулює продуктивність живих організмів, призводить до утворення більшої кількості органіки, а після їхньої загибелі – до інтенсивнішого накопичення таких речовин в осадових породах. Саме ці процеси простежив Хенрік Свенсмарк, використовуючи раніше отримані дані про стародавні наднові. Поховання органіки вчений оцінював, спираючись на результати вивчення стародавніх зразків піриту — точніше кажучи, на кількість органічних домішок, що в них виявилися, які можна визначити за співвідношенням ізотопів вуглецю.
Обидва показники непогано корелювали один з одним протягом останніх 3 ,5 мільярдів років, у тому числі протягом останніх 500 мільйонів, для яких є точніші дані. Вчений резюмував, що в геологічних масштабах часу інтенсивність космічних променів, які приходять на Землю від близьких наднових, може змінюватися на сотні відсотків і значно впливати на клімат планети та її біосферу.
Натхнення: naked-science.ru