Вчені показали, що регулярні ін’єкції гонадоліберину допомагають поліпшити когнітивні здібності у пацієнтів з синдромом Дауна. Цей гормон відомий своєю роллю в регуляції репродуктивної функції, проте також впливає на різні відділи мозку, а його недолік, викликаний геномними мутаціями, призводить до погіршення когнітивної функції. Результати дослідження опубліковані в журналі Science.
Вчені з Університетської лікарні Лілля (Франція) і університетської лікарні Лозанни (Швейцарія) запропонували новий метод поліпшення когнітивних функцій у людей з синдромом Дауна — ін’єкційне введення гормону гонадоліберину. Спершу дослідники виявили дисфункцію нейронів, що виділяють гонадоліберин у мишей з моделлю синдрому Дауна і його згубний вплив на когнітивну функцію. Потім вони провели пілотне дослідження ін’єкційної терапії гонадоліберином на пацієнтах з синдромом Дауна.
Синдром Дауна – трисомія по 21 хромосомі, зустрічається приблизно в одного з 800 новонароджених і призводить до численних порушень, в тому числі до зниження когнітивних здібностей. З віком 77% людей з цим захворюванням відчувають симптоми, подібні до симптомів хвороби Альцгеймера. Крім того, вони часто стикаються з втратою нюху, типовою для нейродегенеративних захворювань, а у чоловіків може спостерігатися відсутність статевого дозрівання.
Досліджуючи когнітивні порушення, що супроводжують синдром Дауна, вчені звернули увагу на нейрони гіпоталамуса, що секретують гонадоліберин. Цей гормон стимулює передню частку гіпофіза виділяти гонадотропні гормони: лютеїнізуючий і фолікулостимулюючий. Вони, в свою чергу, регулюють роботу репродуктивної системи. Однак вчені показали, що гонадоліберин може впливати і на інші області мозку, в тому числі на ті, що беруть участь в пізнанні і обробці інформації.
Досліджуючи мишей з моделлю синдрому Дауна, автори роботи виявили, що у них не функціонують п’ять різних мікроРНК, закодованих в 21 хромосомі і необхідних для секреції гонадоліберину. Це призводить до аномалій у розвитку нейронів, що секретують гонадоліберин. Результати підтвердилися як на генетичному, так і на клітинному рівні. Вчені продемонстрували, що прогресуючі когнітивні та нюхові порушення, що спостерігаються у мишей з трисомією, були тісно пов’язані з порушенням секреції гонадоліберину. При цьому відновлення його фізіологічної функції призводило до поліпшення когнітивних і нюхових здібностей.
Тому наступним етапом стали пілотні клінічні випробування на пацієнтах, в яких взяли участь сім чоловіків з синдромом Дауна у віці від 20 до 50 років. Вони отримували одну дозу гонадоліберину кожні дві години (це дозволяло відтворити природний ритм секреції гормону в організмі) протягом шести місяців.
З клінічної точки зору когнітивні здібності змінилися у шести з семи пацієнтів: у них спостерігалося поліпшення розуміння інструкцій, мислення, сприйняття тривимірного простору, уваги і епізодичної пам’яті. Хоча лікування ніяк не вплинуло на нюх. Ці результати підтвердила візуалізація головного мозку пацієнтів: вона показала значне посилення зв’язку між різними областями кори великих півкуль.