Джерелом сигналу може бути нейтронна зірка або білий карлик, але властивості сигналу суперечать фізиці цих об’єктів.
Всесвіт наповнений радіосигналами, але тепер астрономи виявили справді дивний: він повторюється щогодини, проходячи через три різні стани. Хоча в дослідників є гіпотези про його походження, цей сигнал не пояснити з точки зору сучасної фізики.
Сигнал уперше з’явився в даних, зібраних радіотелескопом ASKAP в Австралії, який одночасно спостерігає за великою смугою неба в пошуках короткочасних імпульсів. Офіційно позначений як ASKAP J1935+2148, сигнал повторюється кожні 53,8 хвилини.
У властивостях сигналу є три різні стани, які він проходить кожен цикл. Іноді невідомий об’єкт випромінює яскраві спалахи тривалістю від 10 до 50 секунд з лінійною поляризацією, тобто всі радіохвилі “спрямовані” в одному напрямку. В інших випадках імпульси набагато слабші, тривають лише 370 мс і відрізняються круговою поляризацією. А іноді об’єкт пропускає сигнал і мовчить.
Так що ж може ховатися за таким дивним радіосигналом? Найімовірніше пояснення, на думку вчених, полягає в тому, що випромінювання виходить від нейтронної зірки або білого карлика. Але дивні властивості сигналу не відповідають уявленням про фізику цих двох об’єктів.
Нейтронні зірки і білі карлики схожі: обидва типи формуються внаслідок смерті більших зірок. Чи вийде в підсумку нейтронна зірка або білий карлик, залежить від вихідної маси зірки.
Відомо, що нейтронні зірки регулярно випромінюють радіохвилі, тому вони головні підозрювані. Цілком можливо, що настільки різноманітні сигнали можуть бути створені в результаті взаємодії між їхніми сильними магнітними полями і складними плазмовими потоками. Але є проблема: вони зазвичай обертаються зі швидкістю секунди або частки секунди за оборот. Для них фізично неможливо обертатися один раз на 54 хвилини.
З іншого боку, у білих карликів не було б проблем із таким повільним обертанням, але, як кажуть учені, “невідомо, яким чином білі карлики могли б генерувати радіосигнали, які надходять на Землю”. Подальший аналіз і спостереження, можливо, допоможуть ученим розібратися в тому, що відбувається, відстежити джерело і, можливо, уточнити фізику зірок.