Дослідження стертського заледеніння дозволяють краще зрозуміти геологічні зміни та їхній вплив на розвиток біосфери під час кріогенію.
Протягом протерозойського еону на Землі відбулося два масштабні заледеніння, з яких стертське (717-658 млн років тому) було найбільш суворим. У цей період льодовики покривали навіть екватор, що призвело до змін у ландшафті планети. Учені довгий час обговорюють питання повного або часткового зледеніння Землі під час кріогенію, а також ступінь впливу цих льодовикових періодів на розвиток життя.
Нове дослідження, проведене вченими з Великої Британії, зосереджене на комплексі гірських порід у Шотландії та Ірландії, зокрема на формації Порт Аскейг. Ця формація є однією з найповніших геологічних розрізів кріогенійських порід. Аналіз уламкових цирконів, вилучених з пісковиків цієї формації, дозволив уточнити вік порід та підтвердити їхній зв’язок зі стертським заледенінням.
Дослідження зразків показало, що частина цирконів утворилася під час стертського заледеніння, а інша частина належить до давнішого архею. Це вказує на те, що заледеніння було не постійним, а супроводжувалося значними ерозійними процесами. Особливо цікавими є відклади на шотландських островах Гарвеллах, де збереглися свідчення переходу від теплого тропічного клімату до крижаного покриву.
Отримані дані мають важливе значення для розуміння еволюційних процесів і геологічної історії Землі, а також можуть слугувати основою для встановлення точних меж кріогенію.