Археологи виявили, що загадкова біла речовина на муміях із Таримської западини є найдавнішим кефірним сиром, створеним із молока 3600 років тому.
Під час археологічних розкопок на кладовищі Сяохе, що в Таримській западині на північному заході Китаю, дослідники зіткнулися з незвичною знахідкою: мумії, датовані 2000–200 роками до нашої ери, мали на головах і шиях загадкову білу субстанцію. Після кількох десятиліть досліджень, науковці Китайської академії наук за допомогою аналізу ДНК встановили, що це найдавніший з відомих сирів, створений за допомогою ферментації молока.
Кефірний сир є ферментованим продуктом, створеним за участі специфічних культур бактерій і дріжджів, які розщеплюють молоко на сироватку і сирну масу. Аналіз показав, що у складі сиру знайдено пробіотичні бактерії, зокрема *Lactobacillus kefiranofaciens* і *Pichia kudriavzevii*, які мають багато спільного з сучасними кефірними культурами, що використовуються в Тибеті. Це спростовує попередні теорії про походження кефіру, який вважався продуктом, що виник на Північному Кавказі.
Це унікальне відкриття не тільки відсуває хронологічні межі виробництва сиру, але й надає нові дані про дієту та методи збереження їжі в стародавньому світі. Ферментація, завдяки кефірним культурам, дозволяла подовжити термін зберігання молочних продуктів і допомагала стародавнім людям краще перетравлювати молоко, що було особливо важливим за умов непереносимості лактози.
Використання сиру у ритуальних цілях досі залишається загадкою, однак вчені припускають, що це могло бути пов’язане із релігійними віруваннями або поховальними традиціями, у яких сир відігравав символічну роль.