Приблизно 1500 років тому клімат у Північній півкулі зазнав різких змін, що призвело до значного похолодання, зокрема в Данії, де стало неможливо займатися сільським господарством. Науковці припускають, що цей період міг слугувати прообразом легендарного Фімбульвінтеру — тривалої зими, що, згідно зі скандинавськими міфами, передувала Рагнароку.
Археоботанічне дослідження, проведене вченими з Національного музею Данії та Оксфордського університету, вивчало ізотопний склад рослинних залишків, знайдених на 39 місцях у Данії, датованих періодом від бронзової доби до епохи вікінгів. Результати цього дослідження, опубліковані в Journal of Archaeological Science: Reports, показали, що кліматичні зміни вплинули на розвиток сільського господарства та структуру поселень у регіоні.
Кліматичні зміни та їхній вплив на сільське господарство
Вчені виявили, що під час раннього залізного віку в Данії поселення ставали більшими, а їхні жителі спільно обробляли поля. Проте наявність огорож навколо деяких домогосподарств свідчить про збереження окремих приватних практик, таких як виробництво меду та сиру. У пізньому залізному віці відбулася зміна акцентів на скотарство: місцеві мешканці почали збільшувати розміри хлівів і надавати перевагу свиням і великій рогатій худобі.
Кліматичні дані вказують на те, що після відносно стабільного бронзового століття, приблизно у 800 році до нашої ери, Скандинавія зазнала похолодання та підвищеної вологості. Поля були підтоплені, що змусило людей переселятися, але вони зберігали традиційні сільськогосподарські практики на нових землях. Наступний період м’якого клімату тривав до III століття до нашої ери, після чого почалася трирічна зима, відома як Фімбульвінтер.
Однією з головних причин різкого похолодання, яке настало в VI столітті, стали великі виверження вулканів у Північній Америці та Ісландії у 535-536 роках. Це призвело до серйозних кліматичних наслідків, які були помітні навіть у Середземномор’ї та Візантії. Прокопій Кесарійський у своїй Історії воєн писав: “І цього року сталося найбільше диво: весь рік сонце випромінювало світло, як місяць, без променів, наче воно втрачало свою силу, переставши, як колись, чисто і яскраво сяяти. Відтоді, як це почалося, не припинялися серед людей ні війна, ні морова виразка, ні будь-яке інше лихо, що несе смерть. Тоді йшов десятий рік правління Юстиніана (536-537 роки. – прим. ред.)”.
Дослідники провели дендрохронологічний аналіз кілець дуба з періоду 300-800 років нашої ери, що дозволило точно відтворити хронологію кліматичних змін. Результати порівняли з даними аналізу крижаних кернів із Гренландії, які містять відкладення сірчаної кислоти, що свідчать про історичні виверження вулканів.
Кліматичні катастрофи і їхні соціальні наслідки
З 539 по 541 рік товщина річних кілець дерев у Данії значно скоротилася, що свідчить про суттєве похолодання. Середньорічна температура впала на 3,5 градуса в Данії і на 1,5-2,7 градуса в інших частинах світу. Це призвело до неврожаїв і голоду, який спричинив загибель до половини населення Скандинавії.
Вчені припускають, що ці катаклізми могли вплинути на формування міфу про Фімбульвінтер та Рагнарок. Водночас, знайдені великі золоті скарби того часу можуть свідчити про жертвопринесення богам із проханням повернути сонце. Однак дослідники застерігають, що люди часто ховали своє майно в часи криз, і не завжди ці дії мали релігійний або сакральний підтекст.
Різкі кліматичні зміни, які відбулися у VI столітті нашої ери, мали катастрофічні наслідки для суспільства Північної Європи, зокрема Данії. Це призвело до значного скорочення врожаїв, масової міграції та загибелі населення, що, ймовірно, заклало основу міфу про Фімбульвінтер у скандинавській міфології. Археологічні та дендрохронологічні дані підтверджують вплив цих подій на суспільство та природу того часу.