У дослідженні проаналізовано тисячолітню стійкість популяцій крабів і молюсків біля узбережжя Британської Колумбії, підкреслюючи взаємозв’язок природи й людської діяльності.
Науковці об’єднали археологічні дані та методи палеонтології для дослідження стабільності екосистем. Автори довели, що протягом 3000 років популяції крабів і молюсків залишалися сталими в архіпелазі Брокен-Груп. Цю територію уберігла від деградації обмежена комерціалізація та традиційне природокористування корінних народів. «Ми завжди вважаємо себе відокремленими від природи, але ми є частиною наших екосистем», — зазначає Крістіна Барклай.
Важливою знахідкою стали шрами на мушлях молюсків, які трактують як археологічні маркери популяцій крабів. Шрами утворюються після атак крабів і нагадують «загоєння перелому кістки». «Цей підхід був спочатку розроблений для вивчення взаємодії хижаків і жертв у викопних рештках», — пояснює Барклай. Тепер його застосовують для оцінки історичної чисельності крабів на узбережжі Британської Колумбії.
Дослідження наголошує на культурному значенні крабів для корінних народів. Особливу увагу приділено співпраці вчених із представниками громади Тсешат. «Це ще один інструмент у коробці», — підкреслює Барклай, маючи на увазі можливості для збереження ресурсів. Такий підхід можна масштабувати на інші регіони з багатою археологічною спадщиною.
Попри оптимістичні дані, дослідники застерігають щодо впливу зміни клімату. Барклай визнає, що була здивована невеликим впливом закислення та потепління океану на Брокен-Груп. «Я очікувала на більш сумну історію і була дуже рада побачити, що ці популяції є стійкими», — ділиться вона. Проте вона попереджає про вразливість цих екосистем і потребу в посиленні охоронних заходів та зниженні викидів вуглецю.