Китай значно знизив вартість будівництва атомних електростанцій, демонструючи модель, яку можна застосувати і до інших чистих технологій.
Порівняльне дослідження США, Франції та Китаю, проведене науковцями з Університету Джона Хопкінса, Гарварду та інших установ, показує, що китайські ядерні проєкти коштують у кілька разів менше, ніж у західних країн. У той час як середня вартість у США сягає $15 за ват, а у Франції — близько $4, Китай витрачає лише $2 за ват. Це стало можливим завдяки ефективному регулюванню, стандартизації та переходу до локального виробництва.
«Китай демонструє, що витрати не обов’язково повинні зростати», — наголосив Ден Каммен з Університету Джона Хопкінса. Замість залежності від дорогого імпорту, Пекін поетапно замінював іноземні компоненти на власне виробництво, скорочуючи витрати на матеріали й логістику. Додаткову економію забезпечило масове будівництво однакових типів реакторів.
Ганг Хе з CUNY підкреслює, що «стратегічна індігенізація», тобто створення внутрішньої виробничої бази, є ключовою не лише для ядерної енергетики, а й для усіх напрямів чистих технологій. Саме локалізація виробництва дозволяє країнам будувати швидше, дешевше та ефективніше.
Мінхао Цю з Університету Стоуні Брук додає, що кооперація між країнами-експортерами технологій і країнами-імпортерами має включати передачу знань та інфраструктурну підтримку, зокрема навчання фахівців і локалізоване виготовлення компонентів. Такий підхід скорочує залежність від зовнішніх гравців і забезпечує стабільність будівельних термінів.
Приклад Китаю ілюструє: розгортання доступної чистої енергетики в глобальному масштабі можливе за умови стратегічного планування та локалізації виробництва.