Генетичний аналіз майже 2500 мітохондріальних геномів показує: перші люди дісталися Сахулу близько 60 000 років тому двома окремими міграційними шляхами.
Команда Мартіна Річардса простежила давні лінії спадковості до двох напрямків руху з материка Сунда: південного, що пролягав через Малайзію, Яву та Тимор і вів до північної Австралії поблизу сучасного Дарвіна, та північного, який тягнувся від Філіппін і Сулавесі до Нової Гвінеї й виходив на Сахул через територію сучасного Квінсленда. Обидві хвилі датуються однаковим часом — приблизно 60 тис. років тому, зміцнюючи «довгу хронологію» заселення континенту.
За оцінками дослідників, 64% родоводів австралійських аборигенів походять від груп, що обрали південний маршрут, тоді як 36% — від північного. Частина мігрантів північного напряму швидко просунулася далі до архіпелагу Бісмарка та Соломонових островів, формуючи ранні лінії заселення Близької Океанії.
Поєднання генетичних, археологічних і палеокліматичних даних свідчить, що обидві міграції відбулися майже синхронно, а населення раннього Сахулу було значно різноманітнішим, ніж вважали раніше. Водночас автори підкреслюють нестачу давньої ДНК із регіонів Сунди та самого Сахулу — критичного матеріалу, який міг би уточнити темпи та послідовність цих переміщень.
Дослідження опубліковане у Science Advances.