Дослідники припускають, що життя на Землі могло з’явитися не на нашій планеті, а бути занесеним із Марса разом із метеоритами в ранній період існування Сонячної системи.
Походження життя залишається однією з головних загадок науки. Вчені не мають остаточного пояснення, як саме хімія перетворилася на біологію. Одна з альтернативних ідей — «панспермія», тобто перенесення життя між планетами. У цьому контексті Марс часто розглядають як можливе джерело.
Червона планета сформувалася раніше за Землю і в минулому мала сприятливі умови. Вона могла мати атмосферу, рідку воду та гідротермальну активність. Це створювало середовище, придатне для зародження життя. Водночас Земля пережила катастрофічне зіткнення, яке сформувало Місяць.
Після цього удару життя на Землі мусило виникнути заново. Відомо, що останній спільний предок усіх живих організмів — LUCA — жив близько 4,2 мільярда років тому. Це означає, що біологія з’явилася досить швидко. Питання полягає в тому, чи вистачило для цього часу.
Марсіанська гіпотеза знімає цю проблему. Вона припускає, що мікроорганізми могли потрапити на Землю на уламках марсіанських порід. Теоретично це могло статися в перші сотні мільйонів років. Така ідея виглядає привабливою з погляду хронології.
Однак існують серйозні сумніви. Мікроорганізмам довелося б пережити удар, космічну радіацію та повторний вхід в атмосферу. У геномі LUCA немає явних ознак такої адаптації. Ймовірність виживання виглядає низькою.
Деякі дослідження показують, що лише найвитриваліші форми життя могли б пережити міжпланетну подорож. Це, зокрема, спороутворювальні мікроорганізми. Навіть у цьому випадку потрібні специфічні умови. Остаточної відповіді на питання ще не існує.
Гіпотеза марсіанського походження життя залишається відкритою. Вона стимулює нові дослідження та експерименти. Поки що Земля залишається найімовірнішим місцем нашого походження.