Дослідники з Китаю вперше розширили «пристроєво-незалежний розподіл квантових ключів» («DI-QKD», протокол безпеки без довіри до пристроїв) понад 100 кілометрів, як повідомляє SciTechDaily. Роботу виконала група під керівництвом Цзяньвей Паня, Цяна Чжана та Сяохуея Бао. Вони працюють в Університеті науки й технологій Китаю, що входить до Китайської академії наук.
У публікації зазначено, що команда продемонструвала ключовий компонент для «масштабованих квантових повторювачів» («вузлів для подолання втрат у каналах»). Це дало змогу провести DI-QKD через 100 км оптичного волокна. Результати опублікували в журналах Nature і Science.
Ключова технічна проблема — передавання «квантової заплутаності» («корельованого стану частинок») на великі відстані. Фотони у волокні поступово втрачаються, тому пряма передача швидко обмежується довжиною лінії. Через це, за повідомленням, попередні експерименти DI-QKD обмежувалися лише сотнями метрів.
Щоб вийти за ці межі, команда створила систему повторювача, здатну формувати «заплутаність пам’ять–пам’ять» («кореляція між квантовими пам’ятями вузлів») між двома вузлами. Потім вузли поєднували через «обмін заплутаністю» («entanglement swapping», процедура з’єднання сегментів). Так дослідники змогли поширити заплутаність на більшу відстань.
У матеріалі сказано, що це перша демонстрація «довгоживучої заплутаності» («стан, що зберігається достатньо довго для з’єднання сегментів») для масштабованих архітектур повторювачів. На цій основі команда вперше виконала DI-QKD на дистанції понад 100 км. Також повідомляється про одночасну реалізацію далекої високоточної «атом–атом» заплутаності («кореляція між двома атомними вузлами»).
Окремо наведено оцінку значення повторювачів для майбутніх мереж. «Отже, квантовий інтернет буде реалізовано, поєднавши точне інформаційне зондування й суперобчислення — безпечно та ефективно» — Цзяньвей Пань (переклад з англ.). У тексті також згадано, що Пан назвав квантові повторювачі «будівельними блоками» для зв’язування універсальних квантових комп’ютерів у перспективі 10–15 років.
У переліку посилань на першоджерела вказано дві статті: про віддалену «іон–іон» заплутаність для повторювачів і про DI-QKD на 100 км із «одиночними атомами» («вузлами на основі одного атома»). Дати публікацій у матеріалі подано як 2 лютого 2026 року (Nature) і 5 лютого 2026 року (Science).