Що таке акула і чому вона пережила динозаврів

Слово «акула» викликає одну і ту саму картинку у більшості людей: великий хижак, розкрита паща, трикутний плавник над поверхнею. Але це лише один фрагмент надзвичайно різноманітної групи тварин, яка існує на Землі вже близько 450 мільйонів років — задовго до появи динозаврів, квіткових рослин і навіть більшості сучасних типів тварин. NOAA Fisheries нараховує більш ніж 500 живих видів акул, і вони займають усі океани планети — від поверхневих коралових рифів до глибин понад 2000 метрів.

Що відомо коротко:

• Акули — не кісткові риби: їхній скелет побудований повністю з хряща
• Існує понад 500 видів — від 17-сантиметрової карликової ліхтарної акули до 18-метрової китової
• Акули мають шостий сенс — вони відчувають електричні поля інших живих організмів
• Зуби акул постійно замінюються протягом усього життя; деякі види можуть «виростити» до 50 000 зубів
• Гренландська акула живе щонайменше 272 роки і може сягати понад 400 — найдовше серед хребетних
• 36% видів акул перебувають під загрозою через надмірне рибальство

Що таке акула з точки зору біології

Акула належить до класу хрящових риб (Chondrichthyes), підкласу еласмобранхій, поряд із скатами і хімерами. Ключова відмінність від кісткових риб: їхній скелет побудований виключно з хряща — того ж матеріалу, з якого зроблені вуха і кінчик носа людини. Хрящ легший за кістку, що допомагає акулам залишатися плавучими — разом із великою печінкою, наповненою маслом з низькою густиною.

Попри відсутність кісток, акули добре представлені у скам’янілому записі: кальцій відкладається у хрящах з віком і мінералізується. Але найкраще зберігаються зуби — покриті емаллю, вони майже незнищувані. Саме тому стародавні зуби акул знаходять у відкладеннях по всьому світу, і перші скам’янілі рештки акул датуються близько 455 мільйонів років тому — майже вдвічі старші за перших динозаврів.

Розмаїття форм і розмірів

Різноманітність акул вражає. Карликова ліхтарна акула Etmopterus perryi — менша за олівець, 17 сантиметрів. Китова акула Rhincodon typus — найбільша риба планети, яка може сягати 18,8 метра і важити понад 20 тонн; вона харчується планктоном, проціджуючи тонни морської води через зябра.

Між цими крайнощами — сотні форм і способів життя. Акула-молот із характерним Т-подібним черепом має очі на обох кінцях «молота» — це дає їй огляд 360 градусів по вертикалі. Акула-килим маскується під морське дно. Кукі-катер Isistius brasiliensis завдовжки лише 50 сантиметрів, але вирізає рівні куски м’яса з тіл китів, тунців і навіть більших акул — її круглі відмітини знаходять навіть на підводних кабелях. Цікаві факти про акул показують, наскільки далеко реальність від кінематографічного стереотипу.

Шостий сенс та інші суперздібності

Акули відомі гострим нюхом, але це лише частина сенсорного арсеналу. Навколо рота, очей і носа розташовані ампули Лоренціні — крихітні органи, заповнені провідним гелем, що реєструють найслабші електричні поля, які виробляють м’язи і серця всіх живих організмів. Завдяки цьому акула знаходить здобич у мулі, повній темряві або під піском.

Шкіра акули вкрита дермальними дентиклями — мікроскопічними зубоподібними лусками, що вказують до хвоста і зменшують гідродинамічний опір. Ця особливість настільки ефективна, що її копіюють інженери при проектуванні авіакрил і плавальних костюмів. Зуби акул ростуть рядами і постійно замінюються: коли передній зуб вивалюється або ламається, наступний підсувається на його місце — мов конвеєр.

Деякі акули можуть впасти в стан тонічної іммобільності — своєрідного трансу, коли їх перевертають вгору черевом. Дослідники використовують цю реакцію для безпечного обстеження тварин.

Чому акули під загрозою

Незважаючи на 450-мільйонну еволюційну виживаність, акули сьогодні опинились перед найбільшою загрозою в своїй історії — людиною. За даними дослідження 2021 року в журналі Nature, популяції океанічних акул і скатів скоротились на 71% за останні 50 років. Причина — надмірний промисловий вилов, включаючи цільове полювання заради плавців для супу, а також прилов у великих рибальських мережах.

Ще один висновок того ж 2021 року, опублікований у Current Biology: понад третина всіх видів акул і скатів знаходиться під загрозою зникнення. Загадки Світового океану залишаться нерозкритими, якщо зникнуть хижаки, що забезпечують баланс морських екосистем.

Цікаві факти

🦈 Гренландська акула — найдовше живуче хребетне на Землі. Дослідники датують її вік за кільцями в кришталику ока — так само, як дерево по річних кільцях. Найстаріша задокументована особина прожила, ймовірно, більше 400 років. Статевої зрілості ці акули досягають лише у 150 років.

🦷 У деяких видів акул за все життя виростає до 50 000 зубів. Мегалодон — найбільша акула в історії, що вимерла 3,6 млн років тому — мав зуби розміром з долоню дорослої людини. Китова акула, навпаки, має зуби лише 6 мм і харчується виключно планктоном.

⚡ Ампули Лоренціні дозволяють акулам виявляти електричні поля інтенсивністю в одну мільярдну долю вольта — це еквівалент виявлення батарейки типу АА на відстані 1600 км, якщо б вода ідеально проводила електрику.

🌊 Акули відтворюються чотирма способами: живонародження з плацентою (як у ссавців), відкладання яєць у «гаманцях русалки», яйцеживородіння і навіть партеногенез — розмноження без участі самця, задокументоване у кількох видів.

FAQ

Чи правда що акули можуть відчути краплю крові за кілометри? Частково міф. Акули справді мають винятковий нюх і можуть виявити кров у концентрації одна частина на мільйон, але за даними NOAA, реальна дистанція виявлення — до 400 метрів за сприятливих умов, а не кілометри. Крім того, відчуття крові не означає автоматичної атаки.

Чому акули не тонуть, якщо у них немає плавального міхура? У кісткових риб плавальний міхур регулює плавучість. Акули натомість покладаються на дві речі: надзвичайно велику печінку (до 30% маси тіла), наповнену сквалену — маслом з густиною нижчою за воду, — і постійний рух. Багато видів акул повинні безперервно плавати, щоб не потонути і щоб вода рухалась через зябра.

Наскільки небезпечні акули для людей? Значно менше, ніж вважається. Щорічно у світі фіксується 60–80 підтверджених нападів, з яких 5–10 смертельні. Для порівняння: від грому гине в 10 разів більше людей, від бджіл — у сотні разів. Люди ж щороку вбивають від 100 до 150 мільйонів акул.