Вчені Стелленбоського університету, Південна Африка показали, як змінювалася популяція африканських пінгвінів за останні 20 тисяч років. Згідно з роботою розмір популяції скоротився в 1000 разів і сьогодні африканські пінгвіни знаходяться під загрозою зникнення. Вчені пропонують цілий ряд заходів з порятунку пінгвінів, в тому числі скорочення вилову риби в місцях їх проживання.
Уявіть вид із західного узбережжя Південної Африки під час останнього льодовикового максимуму понад 20 000 років тому. Вдалині ви б побачили щонайменше 15 великих островів — найбільший площею 300 квадратних кілометрів. І всі ці острови буквально кишіли сотнями мільйонів морських птахів і колоніями пінгвінів.
Тепер уявіть, що рівень моря піднявся на сто метрів у період від 15 000 до 7 000 років тому. Вода поступово покривала ці великі острови, і над водою залишилися лише вершини пагорбів і скель. За останні 22 000 років це призвело до десятикратного скорочення відповідних місць для гніздування африканських пінгвінів. В результаті чисельність їх популяції різко скоротилася.
Така палеоісторична картина географічного ареалу проживання африканських пінгвінів, створена вченими Стелленбоського університету, Південна Африка. Завдяки цій роботі вони сподіваються отримати нове уявлення про сучасний стан останнього виду пінгвінів в Африці.
Але є й інша біда у африканських пінгвінів, крім підвищення рівня моря. Це – скорочення кормової бази, за яку вони конкурують з комерційним рибальством.
У 1910 році на острові Дассен (біля західного узбережжя ПАР, площею близько трьох квадратних кілометрів) мешкало приблизно 1,45 мільйона пінгвінів. Але до 2011 року вся популяція африканських пінгвінів у Південній Африці скоротилася до 21 000 пар, що розмножуються. До 2019 року вона скоротилася ще більше — всього до 13 600. Приблизно 97% нинішньої популяції пінгвінів у Південній Африці підтримується лише 7 колоніями для розмноження.
У травні 2005 року Міжнародний союз охорони природи класифікував африканського пінгвіна як вид, що знаходиться під загрозою зникнення.
Оскільки пінгвіни воліють розмножуватися на островах, рятуючись від материкових хижаків, дослідники використовували топографічні карти дна океану біля узбережжя Південної Африки, щоб визначити колись існуючі острови, що лежать на глибині від 10 до 130 метрів нижче сучасного рівня моря.
Щоб острови могли вважатися придатними для пінгвінів, вони повинні були забезпечити захист від наземних хижаків і бути оточені місцями проживання сардини та анчоуса в радіусі 20 кілометрів.
Дослідники визначили 15 великих островів біля західного узбережжя, найбільший з яких площею 300 км2 лежить на глибині 130 метрів під поверхнею моря. Потім, беручи до уваги підвищення рівня моря за останні 15 000 — 7 000 років, вони визначили 220 островів, які могли б забезпечити відповідні умови для гніздування пінгвінів. Площа 216 з цих островів становить менше квадратного кілометра.
Сьогодні п’ять найбільших островів біля західного узбережжя Південної Африки – це Острів Роббен (~5 км2), Острів Дассен (~3 км2), Острів Посешен (~1,8 км2) та острови тюленів та пінгвінів (обидва менше 1 км2). Острови Роббен і Дассен знаходяться біля узбережжя ПАР, Посішен, Тюленячий і Пінгвіній – біля узбережжя Намібії.
Дослідники оцінили зміну чисельності популяції пінгвінів на основі доступної площі островів, припускаючи, що пінгвіни зазвичай гніздяться на відстані не більше 500 метрів від берега.
Згідно з цими оцінками, від 6,4 до 18,8 мільйона особин мешкали у водах біля південного краю Африки під час останнього льодовикового максимуму. Відтоді популяція скоротилася дуже сильно.
Хоча цей висновок викликає серйозні побоювання, дослідники стверджують, що він також показує запас пристосованості у африканських пінгвінів. Провідний автор статті хіт Бекетт говорить: “Зміна рівня моря постійно призводило до необхідності переселення колоній африканських пінгвінів, причому робити це треба було швидко — протягом сотень або навіть десятків років”.
За словами співавтора дослідження професора Гая Мідглі тисячолітній природний відбір повинен був навчити пінгвінів колонізувати нові місця проживання: “Це – дивом виживши вид, і якщо дати йому хоч пів шансу, він протримається. “Стрибки” з острова на острів врятували їх у минулому, вони знають, як це робиться”
Але сьогодні є й інша небезпека крім підвищення рівня моря – це виснаження кормової бази. Пінгвіни конкурують з комерційним рибальством, і вигравати цю конкуренцію природний відбір їх не навчив.
Вчені пишуть, що заходи з переселення пінгвінів можуть бути успішними, але їм потрібен доступ до морських харчових ресурсів. Висновок досить очевидний: щоб врятувати популяцію африканських пінгвінів потрібно скорочувати вилов риби в місцях їх проживання. Інакше шансів немає.