Американські вчені зробили важливе відкриття в боротьбі з остеоартритом, виявивши ключову роль натрієвих каналів в хондроцитах. Їх новаторське дослідження, опубліковане в журналі Nature, підкреслює ефективність карбамазепіну, протисудомного препарату, в уповільненні дегенерації суглобових хрящів та кісток при остеоартриті.
Остеоартрит, поширене захворювання суглобів, вражає понад пів мільярда людей у всьому світі. Характеризується поступовим руйнуванням суглобового хряща та зміною підлеглої кістки, що призводить до болю, набряку та порушення функції суглобів. Нині методи лікування в основному спрямовані на усунення симптомів, оскільки відсутні ліки, які б ефективно уповільнювали прогресування захворювання.
Попередні дослідження виявили залежні від потенціалу натрієві канали (VGSC) у хондроцитах, первинних клітинах хряща. Ці канали, які зазвичай зустрічаються в збудливих клітинах нервової системи, м’язів і серця, не були добре вивчені в контексті клітин хряща.
Команда з Єльського університету, очолювана Стівеном Ваксманом і Чуан-чжу Лю, провела велике дослідження хондроцитів людини. Використовуючи ПЛР, імунохімічні та електрофізіологічні методи, вони виявили наявність натрієвих каналів Nav1.7, поширених у ноцицептивних нейронах та вегетативній нервовій системі. Примітно, що ці канали повністю функціонували в хондроцитах.
Експерименти команди показали, що вибіркова деактивація Гена Nav1.7 в хондроцитах уповільнила прогресування остеоартриту у мишей. І навпаки, деактивація цього гена в спинномозковому вузлі модулювала біль, але не впливала на прогресування захворювання.
Це призвело до випробувань з використанням PF-04856264, експериментального селективного інгібітора, який показав зменшення симптомів остеоартриту та уповільнення руйнування хряща та зміни кісток у мишачих моделях. Примітно, що карбамазепін, клінічний інгібітор натрієвих каналів, з високою точністю відтворював ці ефекти при пероральному введенні.
Подальші дослідження Nav1.7 в хондроцитах людини in vitro показали, що ці канали відіграють критичну роль у регуляції експресії гена, індукованого інтерлейкіном-1, і в внутрішньоклітинній сигналізації кальцію. Отримані дані свідчать про подвійну роль Nav1.7 в патогенезі остеоартриту: вплив на біологію хряща і гомеостаз, а також модулюванні болю в нейронах спинномозкових гангліїв.
Дослідження відкриває багатообіцяючі можливості для розробки методів лікування, які змінюють перебіг захворювання і забезпечують ефективне знеболення при остеоартриті.