Людина

Антивікова молекула повернула назад ознаки старіння

Вплив препарату на рівні ферментів зменшує запалення, пов’язане з віком, і покращує роботу мозку та м’язів у доклінічних моделях.

© cikavosti.com (Cosmic Dream)

Дослідники з онкологічного центру при Техаському університеті продемонстрували, що відновлення “молодих” рівнів певних ферментів теломерази значно зменшує ознаки та симптоми старіння в доклінічних моделях. Якщо результати підтвердяться в клінічних дослідженнях, метод можна буде використовувати для лікування вікових захворювань, таких як хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, хвороби серця та рак.

Учені виявили низькомолекулярну сполуку, яка відновлює фізіологічні рівні зворотної транскриптази теломерази (TERT). Цей фермент допомагає синтезувати і подовжувати теломери, захисні структури на кінцях хромосом, які допомагають клітинам ділитися. Рівні TERT знижуються з віком.

Зниження рівня TERT і скорочення теломер може призвести до постійних пошкоджень ДНК, що змушує клітини виділяти запальні сполуки, які, зі свого боку, можуть призвести до старіння, пошкодження тканин і раку.

Дослідники перевірили понад 650 тис. сполук і знайшли молекулу, яка реактивувала TERT у мишей, вік яких був еквівалентний 75 рокам для людей. Введення цієї сполуки гризунам протягом шести місяців призвело до формування нових нейронів у центрах пам’яті гіпокампа, що допомогло мишам поліпшити результати в когнітивних тестах.

Крім того, дослідники виявили, що “антивікова молекула” звернула нанівець саркопенію – природне ослаблення м’язової маси, сили та координації з віком. Це вимірювалося за більшою силою захоплення, швидкістю, координацією та нервово-м’язовою функцією у мишей. Нарешті, введення препарату знизило накопичення запальних маркерів, відповідальних за безліч захворювань у міру старіння.

Доклінічні результати обнадіюють, оскільки препарат легко засвоюється всіма тканинами, включно з центральною нервовою системою. Однак необхідні подальші дослідження, щоб належним чином оцінити його безпеку та активність у довгострокових стратегіях лікування, – говорить Рональд ДеПіньо, професор Техаського університету і співавтор дослідження
Back to top button