За допомогою технології мікролінзування астрономам вдалося виявити невелику блукаючу планету, маса якої приблизно збігається з масою Землі.
Якщо уявити собі зоряну систему як сім’ю, то деякі планети рано йдуть з дому. Покинувши гравітаційні обійми своєї сім’ї, вони приречені на вічний дрейф в міжзоряному просторі, не прив’язані до якої-небудь зірки. Астрономи люблять називати ці тіла «планетами-вигнанці», і недавно команда астрономів знайшла одну з таких мандрівних планет, маса якої приблизно дорівнює масі Марса або Землі.
Знайти в глибокому космосі щось, що не випромінює власного світла, надзвичайно складно. Але дві наукові організації саме цим і займаються. Ця співпраця OGLE (експеримент по оптичному гравітаційному лінзуванню) і співробітництво KMTN (Корейська мережа телескопів з мікролінзування).
Недавно група вчених з обох організацій оголосила про відкриття маломасивних планети-вигнанців. Поруч з нею немає зірок, а тому її віддаленість від Землі поки не підтверджена. Команда стверджує, що це відкриття доводить, що метод мікролінзування ефективний при виявленні планет з масою Землі, які вільно плавають в космосі – досить серйозне досягнення.
- В 2028 році планети в системі Альфа Центавра будуть видимі з Землі
- Чорна діра обертається з незвичайною швидкістю: астрономи такого ніколи не бачили
Астрономи думають, що на зорі існування Сонячної системи деякі планети з малою масою були викинуті в зовнішній космос з-під слабкої гравітації зірки. У перші дні вся система являє собою хаос, і гравітаційна взаємодія між зіркою і її планетами справді може «вигнати» малі тіла зовні.
«Згідно з теоріями утворення планет, типові маси вигнаних планет повинні складати від 0,3 до 1,0 маси Землі», – пишуть автори.
Виявлення цих крихітних тіл в безмежній темряві космосу вимагає новаторського підходу: гравітаційного лінзування. Для гравітаційного лінзування потрібні дві речі: віддалене джерело світла (зазвичай зірка) і ближчий об’єкт з достатньою масою, щоб діяти як лінза і відхиляти світло від джерела світла.
У цьому випадку в якості лінзи виступає маломасивна планета. І в залежності від того, наскільки сильно об’єкт переднього плану впливає на світло від далекої зірки, астрономи можуть отримати про нього ряд цінних відомостей.
За словами авторів, нова планета – це «найекстремальніша короткочасна мікролінза, виявлена на сьогодні».
За останні пару десятиліть знання про екзопланети різко зросли. Тепер ми знаємо про тисячі з них і чекаємо, що на орбіті майже кожної зірки знаходяться планети. Всі ці знання привели до оновлених теорій і моделям утворення планет і Сонячної системи. І ці моделі показують, що у світі має бути безліч планет-вигнанців, які були викинуті з їх систем.
- Професор з Гарварду наполягає, що Оумуамуа – інопланетний зонд
- “Сонячний парус” LightSail запустять у космос у травні
Йдеться про те, що в одному лише Чумацькому Шляху можуть бути мільярди або навіть трильйони вільно плаваючих планет. У своїй роботі автори перераховують способи, завдяки яким планети могли «осиротить»:
- розсіювання планет;
- динамічні взаємодії між планетами-гігантами, які призводять до порушення орбіти менших внутрішніх планет;
- взаємодії між зірками в подвійних або потрійних системах і зоряних скупченнях;
- зіркові прольоти;
- еволюція зірки-господаря і багато іншого.
До речі, цікавий факт: та сама планета, що отримала назву OGLE-2016 BLG-1928 була виявлена в результаті мікролінзування, яке тривало всього 41,5 хвилини.
Натхнення: www.popmech.ru