Нові дані вказують на те, що зірки з низьким вмістом важких елементів рідко мають навколо себе суперземлі — планети, маса яких перевищує земну.
Зірки з високим вмістом металів мають більший потенціал для формування планет земного типу, оскільки містять більше твердого матеріалу, такого як залізо, магній і кремній. Це стосується як самих зірок, так і їхніх протопланетних дисків. Червоні карлики (M-зірки), які є одними з найпоширеніших зірок у нашій Галактиці, зазвичай мають низьку металічність, що пояснює низьку частоту виявлення суперземель навколо них.
Аналізуючи дані про 10 тисяч червоних карликів і поєднуючи їх із каталогами екзопланет, зокрема місій Kepler і TESS, вчені виявили пряму кореляцію між металічністю зірки та наявністю суперземель у її системі. Чим вищий вміст металів у зірці, тим вища ймовірність формування навколо неї великих кам’янистих планет.
Отримані результати не лише розширюють розуміння планетних систем, але й відкривають нові перспективи для пошуку потенційно населених планет у нашій Галактиці.