Ізраїльські біологи створили бактерії, які здатні знаходити міни в ґрунті по слідах випарів вибухових речовин і виділяти їх за допомогою флуоресцентного сяйва.
“Наші польові випробування показали, що генно-інженерні біосенсори можуть бути корисні в справі пошуку мін в ґрунті. Потрібно подолати ще кілька проблем на шляху створення повноцінної системи такого роду: підвищення стабільності та чутливості мікробів, збільшення швидкості сканування і мініатюризація сканера, щоб його можна було поставити на безпілотник або дрон”, — розповідає Шимшон Бєлкін з Єврейського університету Єрусалиму.
В останні роки вчені задумалися про те, як можна використовувати генно-модифіковані організми для вирішення різних повсякденних або вузькоспецифічних завдань, де сьогодні застосовуються дорогі, малоефективні або просто небезпечні механічні або електронні прилади. Приміром, недавно біологи перетворили рослини на своєрідні детектори вибухівки, вмонтувавши в їх листя нанотрубки, які в присутності вибухівки починають світитися в інфрачервоному діапазоні. Подібні системи дозволять або непомітно відстежувати терористів в публічних місцях, або ж спростять і здешевлять ліквідацію витоків різних отруйних чи просто небезпечних речовин.
Одна з головних проблем такого роду – міни, що залишилися в ґрунті багатьох “гарячих точок” планети вже після того, як конфлікт був завершений, розповідає Бєлкін. Кожен рік, як свідчить статистика ООН від “втрачених” мін і фугасів вмирають або виявляються покаліченими близько 15-20 тисяч людей. У зонах вже всіма забутих конфліктів залишається приблизно 100 мільйонів вибухових пристроїв.
Капсули з бактеріями-“міношукачами” та установка для їх підсвічування
Ізраїльські вчені пропонують боротися з такими мінами за допомогою звичайної кишкової палички Escherichia coli, ДНК якої була модифіковане таким чином, що бактерія починає світитися в присутності навіть мікроскопічних часток парів тротилу або продуктів його розпаду в повітрі або ґрунті, якщо підсвітити її лазером.
Цих мікробів вчені упакували в особливі полімерні капсули, які не дають бактерії-“міношукачу” втекти, але не перешкоджають проникненню поживних речовин та парів вибухівки всередину наночастинок. Розпорошуючи подібні частинки над можливим мінними полями і підсвічуючи їх за допомогою лазера, можна знайти міни і знищити їх.
Роботу мікробів Бєлкін і його колеги перевірили на цьому мінному полі, де було закладено кілька десятків протипіхотних мін з знешкоджених спусковими механізмами. Зараз їх система шукає міни зі швидкістю 18 сантиметрів в секунду, що вже є пристойним показником, який перевищує швидкість роботи типового сапера з ручним міношукачем.
Бактерії впоралися з виявленням всіх вибухових пристроїв, проте вчені вважають, що точність їх роботи і швидкість виявлення мін можна поліпшити, удосконаливши лазер і ДНК самих мікробів.