Фото

Біологи сфотографували найглибоководнішого восьминога в світі

На рекордній глибині майже сім кілометрів виявили грімпотевтіса — також відомого як «восьминіг Дамбо».

Майже на самому дні Зондського жолоба (також відомий як Яванська западина), найглибшого жолоба у східній частині Індійського океану, морські біологи зафіксували восьминога роду грімпотевтіс — або «восьминога Дамбо». Зазвичай грімпотевтіси (завдяки своїм плавникам, розташованим біля очей, зверху вони можуть нагадувати парасольки) мешкають на глибині від 100 до п’яти тисяч метрів, однак цього 35-сантиметрового восьминога засікли на глибині 6957 метрів. Ще одного грімпотевтіса виявили на позначці в 5760 метрів (довжина його тулуба досягала 43 сантиметрів).

Як повідомляється в дослідженні, опублікованому в журналі Marine Biology, раніше максимальною глибиною, на якій вдавалося сфотографувати восьминога, були 5145 метрів (зроблено це було 50 років тому близько Барбадосу). Нові зображення отримали в рамках експедиції «П’ять глибин» (2018-2019 роки), за допомогою трьох лендерів — спускних, а точніше, що скидаються з борту дослідницького корабля апаратів, що являють собою рами з закріпленими на них приладами для спостереження на великих глибинах, камерами високої чіткості, а також приманкою у вигляді скумбрій і пастками.

Оскільки обох восьминогів помітили в одній і тій же області, важко зрозуміти, чи вони живуть так глибоко, чи це було «результатом випадкового зіткнення з аномально глибокою популяцією», пишуть вчені.

Глибоководний восьминіг і інші мешканці Зондського жолоба / © Springer Nature/Creative Commons Attribution 4.0 International
Другий виявлений грімпотевтіс / © Springer Nature/Creative Commons Attribution 4.0 International

За словами одного з авторів роботи доктора Алана Джеймісона з Університету Ньюкасла, значущість спостережень за мешканцями Індійського океану в тому, що тепер вчені знають, що восьминоги потенційно можуть знайти підходяще для себе середовище існування навіть на дні.

«Вони повинні якимось чином змінювати будову клітин свого організму. Якщо ви уявите, що клітина схожа на повітряну кулю, то вона просто лусне під таким тиском. Таким чином, потрібна якась розумна біохімія, що дозволяє їй зберегти форму», — каже Джеймісон.

Натхнення: naked-science.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button