Несподівані викиди метану на Марсі, зафіксовані марсоходом Curiosity, змушують учених серйозно замислюватися про можливе існування живих організмів на Червоній планеті, зокрема метаногенних архей, які виробляють цей газ на Землі.
Метаногени — це особливі мікроорганізми, що виживають у безкисневих умовах, таких як глибокі розломи, підлідні озера чи гіперсолоні середовища. Саме ці екстремальні місця на Землі науковці розглядають як аналоги марсіанських умов. Згідно з новими дослідженнями, три основних сімейства метаногенів, особливо гідротрофи, які харчуються молекулярним воднем, можуть бути потенційними жителями Марса. Як зазначається в роботі для журналу Astrobiology, ці археї здатні витримувати низькі температури, що робить їх головними кандидатами на виживання у марсіанських надрах.
На поверхні Марса умови непридатні для життя: ультрафіолетове випромінювання, надзвичайно низька температура та тиск унеможливлюють існування навіть найвитриваліших організмів. Проте підземні області, такі як Ацидалійська рівнина, можуть мати умови, придатні для метаногенів. За розрахунками, на глибині від 4 до 9 кілометрів температура достатньо висока, щоб лід міг танути, тиск сприяє існуванню рідкої води, а товстий шар ґрунту захищає від радіації. До того ж наявність радіоактивних елементів у породах забезпечує додаткове джерело тепла.
Ці спостереження підтверджують і дані марсохода Curiosity: концентрація метану на поверхні змінюється залежно від пори року, що свідчить про постійне джерело його вироблення. Учені виключають вулканічну активність, адже газ зник би під дією ультрафіолету за 300 років. Натомість існування метаногенів у марсіанських надрах виглядає реалістичним сценарієм.
Подальші дослідження спрямовані на з’ясування природи цих викидів та можливість адаптації земних мікроорганізмів до марсіанських умов. Вивчення екстремальних середовищ на Землі продовжує надихати на розуміння можливого позаземного життя.