Вчені з США і Німеччини дізналися, що шимпанзе бонобо можуть співпрацювати і ділитися ресурсами з членами чужої групи, що не відноситься до їх «сім’ї». До цього така поведінка вважалася характерною лише для людей. Наукова робота з результатами дослідження опублікована в журналі Science.
Бонобо, за якими спостерігали вчені / © www.eurekalert.org
Простежити витоки просоціальної поведінки у людей – завдання дуже важливе, адже це дозволило б краще розуміти нашу еволюцію. Раніше вважалося, що прояв теплих почуттів і співпраці стосовно «чужинців», неспорідненим групам, характерно лише для нашого виду.
Вчені з Гарвардського університету (США) і Німецького центру приматів (Німеччина) прийшли до висновку, що це не так. Вони вивчили просоціальну поведінку бонобо (Pan paniscus) — одного з наших найближчих родичів — і виявили, що здатність до співпраці та взаємодопомоги виходить за рамки їхньої сімейної групи. Треба сказати, що в іншого нашого близького родича — шимпанзе звичайного (Pan troglodytes) — не тільки не спостерігається нічого схожого, але, навпаки, відносини між неспорідненими групами у цих приматів переважно ворожі, нерідкі сутички з летальним результатом.
Дослідники спостерігали за бонобо в заповіднику Коколопорі, розташованому в Демократичній Республіці Конго, і були вражені, наскільки відрізняється поведінка миролюбних Pan paniscus від звичайних шимпанзе. Члени різних груп поводилися дуже терпимо по відношенню один до одного і дружелюбно ставилися до розподілу їжі між групами.
Вчені, правда, помітили, що з членами інших кланів бонобо взаємодіють не випадковим чином: співпраця відбувалася між кількома обраними особинами, тобто між конкретними членами груп, які з більшою ймовірністю дадуть відповідь взаємною дружелюбністю, ніж інші індивіди.
Все це призводило до міцних зв’язків між просоціальними індивідами і нагадувало «дипломатичні» відносини у людей. Саме такі зв’язки можна назвати ключовими аспектами співпраці в людських спільнотах.