Можливо, це результат тривалих ізоляції й перебування в монотонному навколишньому середовищу.
Як показало дослідження, мозок полярників, які провели 14 місяців в Антарктиді, трохи зменшився. Дослідники вивчили вісім фахівців, які працювали на німецькій дослідницькій станції Neumayer III трохи понад рік: вони пережили тривалу темряву в ході полярної ночі, коли температури можуть опускатися нижче 50 градусів Цельсія і евакуація неможлива. Як зазначає один з авторів дослідження Олександр Штан (Alexander Stahn), така соціальна ізоляція і монотонне середовище найбільше схожі на умови, які можуть переживати дослідники космосу.
Дослідження тварин показували, що аналогічні умови можуть бути шкідливі для гіпокампу – області мозку, відповідальної за пам’ять і навігацію. Наприклад, пацюки краще навчаються, коли перебувають разом з родичами або ж в багатостимульному середовищі. Наскільки те ж саме справедливо для людей, поки не дуже зрозуміло.
Штан спільно з колегами вивчив мозок полярників за допомогою МРТ-сканування – до експедиції і після. Як вказується, в середньому область гіпокампу у мозку учасників експедиції зменшилася на сім відсотків (в порівнянні зі здоровими індивідами того ж віку і статі, які не брали участь в експедиції).
Штан зазначає, втім, що дані зміни з високою ймовірністю оборотні, оскільки гіпокамп, будучи дуже вразливим для таких стресових ситуацій, як ізоляція, також є дуже «чуйним» на стимуляцію, пов’язану з життям, повної соціальних зв’язків і різних місць для дослідження.
Робота, присвячена новим дослідженням, була опублікована в журналі New England Journal of Medicine; коротко про результати повідомляє портал ScienceNews.
Натхнення: www.popmech.ru