Турецькі археологи знайшли унікальну табличку з аккадським написом, яка розповіла про незвичайну економічну ситуацію, що склалася майже чотири тисячі років тому.
Землетрус 6 лютого 2023 року з епіцентром у Кахраманмараші (південний схід Туреччини) не тільки став трагедією для багатьох людей, але й зачепив стародавні кургани. Йдеться про Курган Телль-Атчана недалеко від міста Антакья, на якому колись розташовувався одне з найважливіших міст епохи середньої бронзи — Алалах.
За сучасними нам уявленнями, Алалах заснований в II тисячолітті до нашої ери і спочатку був столицею царства Мукіш. Мукіш не був цілком самостійною державою – він перебував у васальних відносинах з аморейським царством Ямхад. Перші палаци в місті побудували приблизно в 2000 році до нашої ери.
Поступово Алалах став одним з двох центрів Імперії Ямхад (другим був Халеб — Сучасний Алеппо). У першій половині XVIII століття до нашої ери правитель Ямхада Абба-Аль I передав владу над Алалахом своєму братові Ярим-Ліму.
Про правителя Ярим-Лімі нам відомо дуже мало. Спочатку навіть вважали, що він був сином, а не братом Абба-Аля I: це випливало з напису на табличці, знайденої в Алалаху. Але пізніше, за результатами розкопок в Алеппо, дослідники прийшли до висновку, що ці два правителі були братами, а Ярим-Ліма називали «сином» Абба-Аля, щоб вказати на відносини між сюзереном і васалом.
Вчені припускають, що після смерті Абба-Аля в 1720 році до нашої ери Ярим-Лім з Алалаха став правителем усього Ямхада під ім’ям Ярим-Лім II. Але про його життя в Алаласі інформації досі було мізерно мало.
Археологи з Хатайського університету імені Мустафи Кемаля (Туреччина) під керівництвом турецького Міністерства культури і туризму почали реставраційні та консерваційні роботи на кургані Телль-Атчана, де землетрус пошкодив деякі частини палацових стін.
При розборі уламків стін вони виявили глиняну табличку з аккадським клинописом. Відзначимо, що аккадська писемність в ті часи була повсюдно поширена по Близькому Сходу, з її допомогою йшло все ділове і дипломатичне листування.
Попередня розшифровка аккадського напису показала, що на табличці записаний договір купівлі-продажу міста. Покупцем виступав Ярим-Лім, правитель Алалаха, а продавцем — правитель якогось міста, назва якого раніше в стародавніх джерелах не зустрічалося. На табличці зафіксовані імена сторін, предмет торгу, а також вказані свідки угоди.
Вік знахідки попередньо визначили як 3800 років. Керівник розкопок підкреслив, що вона дуже добре збереглася, не порушена ні людьми, ні природними явищами.
Це важливе свідчення життя регіону в епоху середньої бронзи. Річ у тому, що раніше вже знаходили зразки клинопису, в яких, на думку деяких дослідників, йшлося про купівлю-продаж цілого міста. Але збереження носіїв цих написів залишала бажати кращого.
Тому деякі вчені дотримувалися думки про те, що мова йшла не про купівлю-продаж, а про дарування. Наприклад, один цар в пориві гніву зруйнував чиєсь місто, але потім помирився з його правителем і в знак дружби подарував інше. На думку прихильників цієї гіпотези, торгівля містами передбачає, що економіка країни, по-перше, досить велика і в ній багато вільних коштів, а по-друге, що вся економічна влада зосереджена в одних руках. Твердих доказів такого стану справ для того періоду досі не було.
Але турецькі археологи вважають, що аккадський напис на знайденій табличці розшифровується цілком однозначно: мова йде саме про покупку Ярим-Лімом іншого міста. А свідками угоди, швидше за все, виступали знатні люди Алалаха.