Давні шлюбні вподобання між неандертальцями та ранніми Homo sapiens вплинули на сучасну структуру людського геному, зокрема на розподіл неандертальської ДНК у Х-хромосомі, повідомляє журнал Science (DOI: https://doi.org/10.1126/science.aea6774).
Близько 600 тисяч років тому предки Homo sapiens і Homo neanderthalensis розділилися еволюційно. Згодом їхні популяції знову контактували та схрещувалися. Сьогодні неафриканські популяції мають невелику частку неандертальської ДНК. Проте в Х-хромосомі ці фрагменти майже відсутні.
Термін «Х-хромосома» означає одну зі статевих хромосом людини. Жінки мають дві Х-хромосоми, чоловіки — одну Х і одну Y. Дослідники називають ділянки без неандертальської ДНК «неандертальськими пустелями». «Уздовж наших Х-хромосом є відсутні ділянки неандертальської ДНК, які ми називаємо “неандертальськими пустелями”», — пояснює Олександр Платт з Університету Пенсильванії.
Раніше припускали біологічну несумісність генів. Однак новий аналіз геномів трьох неандертальців показав іншу картину. У їхніх Х-хромосомах виявлено надлишок сучасної людської ДНК. «Ми виявили виразний статевий перекіс: потік генів відбувався переважно між неандертальськими чоловіками та жінками сучасного типу», — зазначає Платт.
Це означає, що напрямок схрещування мав значення. Якщо неандертальські чоловіки частіше мали потомство з жінками Homo sapiens, їхні Х-хромосоми рідше передавалися далі. Натомість людські Х-хромосоми проникали в популяції неандертальців. Математичне моделювання підтвердило таку гіпотезу.
Отже, соціальна поведінка могла впливати на еволюцію не менше, ніж природний добір. Результати ставлять під сумнів ідею суто біологічної несумісності. Вони підкреслюють роль міжгрупових взаємодій у формуванні генетичної спадщини людини. Це розширює розуміння механізмів людської еволюції.