Де б не ставив це питання, відповіддю на нього завжди буде «гора Еверест». Проте мало хто замислюється про сенс цього питання. Більшість людей на планеті не спробують подумати двічі і відразу ж дадуть відповідь на нього однаково. Еверест. Тому не дарма коли ми порівнюємо найвищі гори на інших планетах нашої Сонячної системи (наприклад, гора Олімп на Марсі), то обов’язково в порівняння ставимо саме Еверест. Правда ж у тому, що Еверест не є найвищою точкою планети Земля.
Особливість нашої планети така, що замість ідеальної сфери Земля являє собою приплюснутий сфероїд. Тому ті місця, які знаходяться поряд з екватором, як правило, від центру планети знаходяться набагато далі, ніж ті, які знаходяться на її полюсах. Якщо враховувати цей факт, то Еверест, як і всі Гімалаї, важко назвати найвищою точкою на планеті.
Розуміння того, що Земля є сферичним тілом, прийшло до людей ще в 6 столітті до нашої ери. Дізналися про це першими стародавні греки. І хоча дану теорію приписують Піфагору, цілком імовірно, що в рівній мірі вона могла з’явитися сама собою в результаті подорожей між грецькими поселеннями. Справа в тому, що моряки почали відзначати зміни у становищі і видимості зірок в залежності від обраної географічної широти.
До 3-го століття до нашої ери теорія про сферичну Землю почала набувати цілком наукове значення. Шляхом вимірювання кута падаючих тіней в різних географічних місцях розташування Ератосфен (276 р. до н. е. — 194 р. до н. е) — грецький астроном з Кірени (територія сучасної Лівії) — зміг обчислити коло Землі з похибкою 5-15 відсотків. Зі сходом Римської імперії і запозиченням Елліністичної астрономії теорія про сферичну Землю поширилася по всьому Середземному морю і Європі.
Знання про це збереглися завдяки передачі їх з покоління в покоління ченцями, а також завдяки схоластиці середніх віків. До епохи Ренесансу і революції в науці (середина 16 — кінець 18 століття) були усталені в науці геологічні та геліоцентричні погляди. З появою сучасної астрономії, більш точних методів вимірювань і можливості поглянути на Землю з космосу людство все-таки змогло побачити справжню форму і розміри нашої планети.
З’ясуємо трохи ситуацію: Земля — не ідеальна сфера, але і не плоска. У першому випадку хочеться попросити вибачення у Галілео, у другому — у суспільства плоскої Землі. Як вже говорилося вище, Земля має форму приплюснутого сфероїда, що, в свою чергу, є наслідком особливості обертання. На полюсах вона як би приплюсноа, а в екваторіальній частині — витягнута. Багато космічних об’єктів Сонячної системи володіють такою ж формою (взяти хоча б Юпітер або Сатурн). Навіть швидко обертаючі зірки, наприклад, одна з найяскравіших, Альтаїр, володіють такою ж формою.
На основі деяких останніх вимірювань було встановлено, що полярний радіус Землі (тобто відстань від центру планети до того чи іншого полюсу) становить 6356,8 кілометра, в той час як екваторіальний радіус (від центру до екватора) становить 6378,1 кілометра. Іншими словами, об’єкти, розташовані вздовж екватора, знаходяться на 22 кілометри далі від центру Землі (геоцентра), ніж об’єкти, які розташовані на полюсах.
Природно, варто враховувати деякі топографічні зміни тих чи інших областей, де одні об’єкти, розташовані поряд з екватором, знаходяться ближче до центру, а інші далі від центру Землі, порівняно з іншими об’єктами того чи іншого регіону. Найбільш помітними винятками є Маріанська западина (найглибше місце на Землі, глибина 10 911 метрів) і гора Еверест, чия висота над рівнем моря становить 8848 метрів. Однак ці дві геологічні особливості являють собою дуже незначну різницю, якщо брати до уваги загальну форму Землі. Різниця в цьому випадку складає всього 0,17 відсотка і 0,14 відсотка відповідно.
Заради справедливості відзначимо, що Еверест дійсно є однією з найвищих точок на нашій планеті. Висота в його піке складає 8488 метрів над рівнем моря. Однак через його розташування в ланцюзі Гімалайського хребта (27 градусів 59 хвилин до півночі від екватора) вершина насправді нижча, ніж гори, розташовані в Еквадорі.
Гора Чімборасо
Саме тут, де знаходиться гірський ланцюг Анд, розташована найвища точка на планеті Земля. Висота гори Чімборасо становить 6263,47 метра над рівнем моря. Однак через своє розташування (1 градус 28 хвилин південніше екватора) в найвищій випираючій частині планети її загальна висота від центру становить близько 21 кілометра.
Якщо розглядати питання з точки зору відстані до геоцентра, Еверест розташований на дистанції 6382 кілометри від центру Землі, в той час як Чімборасо розташована в 6384 кілометрів. Різниця становить всього близько 3,2 кілометра, що на перший погляд може здатися зовсім незначним. Однак коли мова йде про звання «най-най», потрібно бути точним.
Звичайно ж, навіть після таких пояснень знайдуться люди, які з упевненістю говоритимуть про те, що гора Еверест є найвищою точкою планети, якщо розглядати її висоту від підніжжя (заснування) та до піку. На жаль, вони і тут помиляються. Тому що в цьому випадку звання найвищої гори дістається горі Мауна Кеа, щитовому вулкану, розташованому на острові Гаваї. Висота гори від основи і до самого верху біля Мауна Кеа становить 10 206 метрів. Це найвища гора на нашій планеті. Однак більша частина гори йде на кілька тисяч метрів вглиб океану, і тому ми можемо бачити лише її вершину висотою 4207 метрів.
Однак ті, хто вважає Еверест найвищою горою згідно саме її висоті над рівнем моря, — будуть праві. Якщо розглядати її висоту як висоту над рівнем моря, то Еверест дійсно є найвищою горою в світі.