Учені з Ірландії дійшли висновку, що кишковий мікробіом дітей, народжених під час пандемії коронавірусу, доволі суттєво відрізняється від такого в немовлят, які з’явилися на світ до нього. В організмі таких немовлят виявилося більше корисних бактерій і менше – шкідливих. Крім того, “діти пандемії” виявилися менш схильними до алергії, ніж усі інші малюки.
В організмі кожної людини, як відомо, мешкає величезна кількість різноманітних мікробних спільнот, які відіграють важливу роль у регуляції її метаболізму та імунітету загалом. Відомо, що на формування кишкової мікробіоти в ранньому дитинстві впливають середовище проживання, соціальні контакти та епідеміологічні чинники.
Новонароджені діти набувають мікробіом від своєї матері, а пізніше, протягом перших шести місяців життя, – з довкілля або від інших близьких людей, які контактують з ними. Учені з Університетського коледжу Корка (Ірландія) вирішили перевірити, наскільки відрізняється кишковий мікробіом у дітей, народжених під час пандемії та до неї. Свої висновки команда представила в журналі Allergy.
Дослідження проводили у два етапи. На першому вчені проаналізували зразки калу 351 немовляти віком шість місяців, а потім зробили це за рік уже в 343 тих самих дітей. Крім того, дослідники протестували дітей на атопічний дерматит і харчову алергію.
З’ясувалося, що в мікробіомі дітей, народжених у період пандемії, було більше біфідобактерій і менше таксонів Clostridia, що виробляють токсини, порівняно з немовлятами, народженими до карантину. Таким чином, у мікробіомі перших виявилося більше корисних мікробів, ніж у кишечнику других. Ймовірно, ця ж обставина вплинула на те, що такі діти були менше схильні до алергії, ніж малюки, народжені до пандемії.
На думку вчених, це пов’язано з умовами карантину, в яких опинилося населення планети під час пандемії коронавірусу. Діти в цей період менше контактували зі сторонніми людьми, а отже, менше хворіли і, відповідно, їм рідше призначали антибіотики. Крім того, карантин міг вплинути на тривалість корисного для дітей періоду грудного вигодовування.
Виявилося, що тільки 17 відсотків немовлят, які взяли участь у дослідженні, потребували антибіотиків до однорічного віку, що корелювало з вищим рівнем у них корисних мікробів, таких як біфідобактерії.
Учені планують повторити свої дослідження, коли дітям виповниться п’ять років, щоб перевірити, чи є довгострокові наслідки змін у їхньому мікробіомі.