Іспанські вчені дійшли висновку, що електронна музика здатна змінювати стан свідомості. Їхні висновки можуть допомогти полегшувати біль за різних патологічних станів, а також перспективні для ефективного навчання.
Змінений стан свідомості – не фігура мови, а явище, що має чіткі критерії. Цим терміном називають якісні відхилення суб’єктивних переживань чи психологічного функціонування від певних характерних для тієї чи іншої людини норм (вона відмічає їх сама або це помічають оточуючі). Простіше кажучи, змінений стан свідомості – той, за якого людина поводиться не так, як це властиво їй у більшості випадків. Подібні стани можуть бути спричинені психологічною травмою, сильним стресом, медикаментозним лікуванням, вживанням алкоголю або наркотиків.
Відомо, що звуки теж використовують для того, щоб викликати такі стани. Згадайте хоча б шаманські співи або барабанний дріб під час проведення ритуалів у диких племенах. Вчені з Університету Барселони (Іспанія) вирішили більше дізнатися про вплив звуків на нашу свідомість. Висновки своєї роботи вони представили на сайті препринтів BioRxiv.
У дослідженні брали участь 20 осіб віком від 18 до 22 років, які прослухали шість уривків електронних музичних творів тривалістю хвилиною кожен. Темп музики був різний: 1,65, 2,25 і 2,85 герца. За допомогою електродів, прикріплених до шкіри голови, на електроенцефалографі вчені вимірювали електричну активність мозку учасників.
Ще під час прослуховування музики випробовувані відповіли на запитання, оцінюючи, як та чи інша мелодія вплинула на їхній стан свідомості. Наприклад, чи відчували вони якесь єднання з музикою або роз’єднання. На цьому випробування добровольців не закінчилися: вони також виконували когнітивні завдання, які показували рівень концентрації уваги та час реакції.
З’ясувалося, що синхронізація між мозковою активністю випробовуваних і ритмом музики відбувалася на всіх трьох темпах, що вивчалися, але найбільше цей ефект проявився за темпу 1,65 герца. Учасники також повідомили, що саме під час прослуховування композиції з цією частотою вони відчували найбільше єднання з музикою. Крім цього, дослідники дізналися, що чим більшою мірою слухачі були захоплені музикою, тим більшим був час їхньої реакції на когнітивні завдання після закінчення композиції.
На думку вчених, їхнє дослідження допоможе зрозуміти механізми, що стоять за зміною стану свідомості, що, своєю чергою, стане перспективним для терапевтичних втручань. Наприклад, для полегшення хворобливих симптомів, коли людині краще нібито “відокремити” свою свідомість від страждань, які вона відчуває (у психології захисний механізм, що відповідає за це, називається дисоціацією). До того ж музика може допомогти в навчанні: прослуханий музичний твір може вплинути на ступінь захопленості людини предметом, що вивчається.