Американські фізики запропонували метод нагрівання Марса за допомогою розпилення над його поверхнею металевих наночастинок, що може підвищити температуру планети і сприяти таненню підповерхневих льодів.
Марс, який колись міг мати річки та озера, сьогодні є холодною пустелею з тонкою атмосферою, що складається переважно з вуглекислого газу. Через низьку щільність атмосфери, теперішній парниковий ефект не здатен підтримувати температуру, необхідну для існування життя. Пилові бурі можуть тимчасово підвищувати температуру, але цього недостатньо для значних змін.
Фізики запропонували розпилити штучний пил з нанострижнів алюмінію та заліза над поверхнею Марса. Ці нанострижні здатні ефективніше поглинати та розсіювати сонячне світло, ніж природний марсіанський пил, що може підвищити глобальну температуру на планеті. Згідно з розрахунками, така технологія може підняти середню температуру на Марсі з -63 °C до -28 °C, що значно покращить умови для танення підповерхневого льоду.
Модель також показала, що атмосферний тиск на планеті може зрости до 20% вже через кілька місяців після застосування цієї технології, а в довгостроковій перспективі — збільшитись у 2-20 разів завдяки випаровуванню вуглекислого газу.
Незважаючи на обнадійливі прогнози, дослідники наголошують, що такий метод не зробить Марс придатним для життя з кисневим фотосинтезом. Для цього на Марсі занадто мало кисню, а ґрунт насичений перхлоратами — речовинами, що є токсичними для більшості земних організмів.
Метод також має певні технічні виклики. Щоб запобігти замерзанню наночастинок, їх потрібно буде покривати гідрофобним матеріалом, а створення необхідної кількості нанострижнів потребує значних ресурсів, еквівалентних одній сотій світового виробництва металів. Проте вчені розглядають можливість використання альтернативних матеріалів, таких як магнетит або графен, які можуть бути навіть ефективнішими для нагрівання Марса.