Світ не стоїть на місці, і разом з ним змінюється й наш лексикон. І фрази, які ми вживаємо сьогодні, викликали б чимало здивованих поглядів 25 років тому:
- Я буду в лісі, але ти мені подзвони.
- У мене вже рука замерзла з тобою розмовляти.
- Я випадково стер «Війну і мир».
- Блін, не можу увійти в пошту.
- Я тобі листа десять хвилин тому послав, ти отримав?
- Я не можу з тобою говорити, ти весь час пропадаєш.
- Поклади мені гроші на трубу.
- Я завтра собі мізків докуплю.
- Я качаю ельфа.
- Давай подаруємо йому домашній кінотеатр.
- Я Другу світову за німців пройшов.
- Та ти на телефоні порахуй.
- Перейменують папку.
- Увіткни мені зарядку.
- Не підкажете, котра година, а то я телефон вдома забув?
- У мене гвинт полетів.
- Мене зламали.
- Поки на машині їхала, встигла книгу послухати.