На глибині в декілька кілометрів під вулканами утворюються резервуари гарячого і концентрованого розчину, багатого міддю, золотом та іншими металами: з цієї рідини їх можна витягувати, заодно отримуючи геотермальну електрику.
З кожним роком потреби людства в кольорових і рідкісних металах ростуть. Ціни підвищуються, розробки розширюються, завдаючи величезної шкоди навколишньому середовищу і навіть викликаючи збройні конфлікти. Щоб знизити цю шкоду, спростивши видобуток міді та інших металів, Оксфордські вчені запропонували уважніше придивитися до вулканів, де їх можна витягати з розчину і паралельно отримувати зелену геотермальну енергію. Про це Йон Бланді (Jon Blundy) і його колеги пишуть в статті, опублікованій в журналі Open Science.
Справді, багато хто зі звичайних родовищ кольорових металів утворилися в далекому минулому завдяки діяльності вулканів. Під час виверження до поверхні виноситься гарячий концентрований розчин, що містить мідь, а також цинк, літій, срібло і золото. Деякі метали в результаті викидаються в атмосферу, але частина залишається в землі, з часом остигає й утворює поклади.
А під діючим вулканом, на глибині в декілька кілометрів, можуть накопичуватися великі обсяги багатою металами рідини. Витягувати ресурси з неї теоретично можна з набагато меншими витратами й збитками природі, ніж з кам’яної руди. При цьому висока температура дозволяє паралельно отримувати геотермальну електрику, яку можна пускати на живлення видобувного обладнання та інфраструктури.
- Катаклізми 2018: збиток 155 мільярдів і 11 тисяч загиблих
- Вірус Ебола мутував і став небезпечнішим
- У Зімбабве знайшли найстарішого африканського динозавра з коли-небудь знайдених
Оксфордські геологи показали, що подібні багаті металами розчини зберігаються в пористих породах під діючими вулканами в Італії, Японії, Мексиці, Індонезії та на Антильських островах. За їхнім висновком, такі резервуари можуть бути чи не у кожного активного вулкана у світі – справжнє золоте дно, іноді в прямому сенсі слова. Наприклад, новозеландський вулкан Уайт-Айленд, за розрахунками вчених, в рік викидає близько 100 тонн міді і 4,5 кілограма золота, однак куди більша частина залишається в глибоких резервуарах – у вигляді насиченого гарячого розчину.
На жаль, їх видобуток зажадає створення нових інструментів і технологій. Насичений розчин, розігрітий іноді до плюс 450 ° C, має високу корозійну активність, і для роботи з ним потрібні труби й техніка зі спеціальними покриттями. Крім того, необхідно точно оцінити ризик спровокувати виверження.
Поки вчені не вважають, що він великий, оскільки розчини металів залягають вище «серця» вулкана – магматичних камер, що знаходяться на більшій глибині. Однак це варто перевірити, і геологи вже підбирають місце для першого експериментального буріння. За їх словами, реально розробка вулканічних ресурсів може початися через 5-15 років.
Натхнення: naked-science.ru