Археологи вивчили останки зубів вивчення звичок жителів Баварії у ранньому Середньовіччі.
Дослідники встановили, що деяких дітей у ранньосередньовічній Баварії годували грудьми набагато довше, ніж сьогодні, а багато жителів, похованих близько 500 р. н. прибули до цих земель з інших регіонів. Ці відкриття стали можливими завдяки аналізу зубної емалі.
Антропологи аналізували людські зуби з різних середньовічних баварських цвинтарів, переважно періоду близько 500 р. н.е. Зуби формуються у дитинстві та практично не ремоделюються протягом життя. Ця якість розвитку робить їх ідеальним «архівом дитинства».
Ізотопи стронцію вказують на географічне походження людини, а аналізи вуглецю та азоту надають інформацію про харчування. Серійний ізотопний аналіз показує, як змінювалося харчування від народження до приблизно 20-річного віку. Цей метод виявляє процес переходу від вигодовування грудним молоком у дитинстві до включення твердої їжі у ранньому дитинстві.
Дослідники встановили, що у ранньому Середньовіччі після падіння Римської імперії міграція грала велику роль заселенні Баварії. Стабільні ізотопи стронцію з більш ніж 150 останків показують, що наприкінці V століття безліч мігрантів — чоловіків та жінок — переселилися до південної Баварії.
Для деяких останків вчені провели детальну реконструкцію дієти від народження приблизно до 10-річного віку, включаючи перехід з грудного молока на тверду їжу. Відлучення від грудей становить певний ризик здоров’ю дитини. Діти раптово піддаються впливу нових патогенів та, можливо, недоїдання. Внаслідок цього на зубній емалі виникають дефекти, які показують, у якому віці діти зіткнулися з таким стресом.
Ці аналізи показують, що жінки в пізній античності та ранньому середньовіччі годували своїх дітей грудьми набагато довше, ніж сьогодні: не менше 2-3 років у «корінних» баварців та ще довше у іноземців.
Результати їх досліджень опубліковано у журналах PLOS ONE і Archaeological and Anthropological Sciences.