Нове дослідження показало, що голі скелі були непридатні для життя протягом більшої частини часу з моменту своєї появи, а найдовший період населеності не перевищував 1 мільярд років.
Глибокі, темні та безкисневі системи тріщин докембрійських кратонів на Землі є домом для мікроорганізмів, які отримують енергію від споживання газів, поживних речовин у рідинах і рідко доступного органічного вуглецю. За останніми оцінками, в цій глибокій біосфері мешкає велика частина мікробного життя на землі й близько 10-20% всієї земної біомаси.
Ці екосистеми містять мікробні лінії, які представляють інтерес для розуміння походження та еволюції життя на нашій планеті, але залишаються найменш вивченими та зрозумілими екосистемами на Землі. Розуміння історії цих мікробних спільнот вимагає оцінки складної еволюції умов проживання, але дотепер така оцінка не проводилася.
У новому дослідженні Хенрік Дрейк, доцент Університету Ліннея, Швеція, об’єднався з професором Пітером Райнерсом з Університету Арізони, щоб представити першу термохронологічну перспективу проживання докембрійських кратонів землі в часі. Дослідження передбачає, що найтриваліший період безперервної населеності до теперішнього часу не перевищує 1 мільярда років.
«У цьому дослідженні ми хотіли об’єднати записи ознак глибокого стародавнього життя, виявленого в системах тріщин кратона, з недавніми досягненнями в області середньо — і низькотемпературної термохронології. Кратонні породи сформувалися мільярди років тому, глибоко в земній корі, де температури занадто високі для будь-якого життя. Тільки набагато пізніше, після ерозії, оголені зараз породи стали придатні для проживання», — розповів Дрейк.
Оцінка того, коли ці кам’яні середовища стали придатними для життя, дає нове розуміння еволюційного аспекту глибинної біосфери. Це особливо важливо, тому що мікроби на глибині використовують той же метаболізм, який очікується на самих ранніх етапах метаболізму на Землі.
Дослідники змогли успішно зіставити свої літописи копалин глибокого стародавнього життя в скандинавських кратонних породах з періодами проживання в рамках термохронології. «Це вселило в нас впевненість у тому, що ми можемо зробити й навпаки — використовувати термохронологію, щоб вказати райони-кандидати для найстаріших записів підземних мікроорганізмів на Землі. Східна Фінляндія, Гренландія і, можливо, частини Канадського щита виглядають особливо цікавими: життя в цих породах могла існувати протягом мільярда років, а то й більше. Це очевидні цілі для подальших досліджень глибинної мікробної еволюції” – резюмували автори статті.
Натхнення: www.popmech.ru