Сільський листоноша Фердінан Шеваль прославився тим, що тридцять три роки свого життя він витратив на будівництво “Ідеального палацу” – химерної споруди, яка пізніше була високо оцінена сюрреалістами на чолі з Андре Бретоном, а також відомими художниками Пабло Пікассо і Максом Ернстом. «Ідеальний палац» – колосальний труд одного творця, який у 1969 році був визнаний архітектурним пам’ятником історичної спадщини Франції.
(Всього 15 фото)
1. Фердінан Шеваль народився в небагатій селянській сім’ї і з дитинства допомагав батькові в роботі, тому в школу ходив від випадку до випадку. У віці двадцяти років наш герой залишив своє рідне село Шарм, отримавши роботу помічника булочника в іншому місті. Замість цього Шеваля повинні були забрати на службу в армію, але цього так і не відбулося, ймовірно, протипоказанням послужив його занадто маленький зріст.
2. Фердинану Шевалю було сорок два роки, коли він влаштувався працювати листоношею в селі Отрів і вдруге одружився. До того моменту в житті нашого героя сталося чимало нещасть: померли його перша дружина Розалі і їх первісток. У Шеваля залишився син Сіріль, виховання якого він довірив своїм батькам, а від другої дружини у листоноші народилася дочка.
3. 19 квітня 1879 року в житті простого сільського листоноші трапився поворотний момент – він знайшов камінь, що надихнув його на створення «Ідеального палацу». З тих самих пір у вільний від роботи час, вдень і вночі, в будь-яку погоду, за допомогою напростіших інструментів Фердінан Шеваль втілював у життя свою мрію — будував палац, який перевершує всяку уяву.
4. З листа Фердинана Шеваля: «Справа була в квітні 1879: я йшов дуже швидко, поспішаючи доставити свіжу пошту, раптом моя нога зачепилася за щось, і я стрімголов покотився по дорозі. Вирішивши поцікавитися, що послужило причиною мого падіння, я оглянув місце події і помітив камінь химерної форми. Я дивився на камінь і був вражений, він здався мені досконалим. Озирнувшись по сторонах, я зрозумів, що цей камінь – не єдиний, навколо лежали нітрохи не менш видатні, ніж цей, камінці. Я підняв камінь, дбайливо загорнув його в хусточку й пообіцяв собі повернутися за іншими. З тих пір я втратив спокій і сон: я йшов шукати камені і тягнув їх на своїй спині до того місця, де я почав рити котлован».
5. Фердінан Шеваль розгорнув будівництво на території свого городу, яке тривало тридцять три роки. Він продовжував працювати листоношею, забував про сон, пропускав прийоми їжі, але з кожним днем його «Ідеальний палац» ставав все вище і вигадливіше. Це була щоденна, наполеглива праця одного творця.
6. Не варто забувати, що XIX століття – епоха великих змін. Наприклад, у Франції – це падіння монархії і проголошення другої французької республіки, потужний науковий і медичний прогрес, будівництво залізниць, народження фотографії. Дух епохи не міг не вплинути на сільського листоноші, який дізнавався про всі події з газет, ілюстрованих журналів, які він розносив по селі. Уява Фердинана Шеваля підпитувалася новинами, які долинали до нього з усіх кінців світу.
7. У 1894 році померла п’ятнадцятирічна дочка Шеваля від другого шлюбу, це нещастя глибоко травмувало листоношу. Через два роки після цієї сумної події у віці шістдесяти років наш герой вийшов на пенсію і повністю присвятив себе будівництву палацу.
8. У 1905 році в журналі «Життя в ілюстраціях» вперше з’явилася стаття про «Ідеальний палац» працьовитого листоноші. І хоча в 1907 році палац все ще не був добудований, Фердінан Шеваль найняв прислугу, в обов’язки якої входило забезпечувати вхід у палац, бажаючих його відвідати.
9. Будівництво палацу було завершено в 1912 році (Шевалю на той момент було 76 років). Закінчивши свою титанічну працю і написавши над входом: «Нехай тепер за роботу візьметься хтось більш наполегливий, ніж я», Фердінан Шеваль не встиг далеко прибрати свої робочі інструменти.
10. Отримавши від місцевої влади відмову в проханні бути похованим у своєму палаці після смерті, наш герой збудував на місцевому цвинтарі «Усипальницю мовчання і нескінченного спокою». На її будівництво Шевалю знадобилося ще 8 років, і в 1922 усипальниця була готова до експлуатації. На той момент неймовірному листоноші виповнилося 86 років!
11. До нещастя, в тому ж 1922 році, коли будівництво «Усипальниці мовчання і нескінченного спокою» було завершено, помер другий син Фердинана Шеваля, а двома роками пізніше померла і друга дружина. Листоноша пережив усіх своїх найближчих родичів.
12. Фердінан Шеваль помер 19 серпня 1924 року у віці 88 років, встигнувши закінчити четверту – «щиру і правдиву версію своєї біографії. Підведені підсумки життя.
13. У 1969 році «Ідеальний палац» був визнаний архітектурним пам’ятником історичної спадщини Франції, як єдиний зразок «наївної архітектури» на території країни. Тут регулярно проходять концерти відомих виконавців, а також художні виставки.
14. Фердинана Шеваля прийнято вважати предтечею ар брют (фр. art brut – необроблене мистецтво), оскільки цей творець не мав спеціальної художньої або архітектурної освіти.
15. У 2013 році «Ідеальний палац» листоноші Шеваля відвідали 150 800 відвідувачів, які прибули з різних кінців земної кулі.
Натхнення: bigpicture.ru