За допомогою багаторічних спостережень телескопа “Хаббл” астрофізики знайшли першу блукаючу чорну діру в Чумацькому Шляху. Масивний об’єкт, не пов’язаний з іншими зірками, рухається в рукаві Стрільця на відстані близько 5 тис.світлових років від нас.
Щоб знайти новий об’єкт, вчені використовували технологію гравітаційного мікролінзування. В результаті тривалих спостережень вчені виявили блукаючу чорну діру приблизно в 5 тис.світлових років від нас в спіральному рукаві Стрільця-Кіля Чумацького Шляху. За оцінкою вчених, знайдений об’єкт рухається по нашій Галактиці зі швидкістю близько 160 тис. км / год.
Астрофізики вважають, що в Чумацькому Шляху має бути близько 100 млн блукаючих чорних дір. Такі об’єкти утворюються з важких зірок, маса яких більш ніж в 20 разів перевищує масу Сонця. Наприкінці еволюції після вибуху наднової залишки ядра таких зірок колапсують. Оскільки цей процес не є ідеально симетричним, утворена чорна діра отримує імпульс і починає рухатися крізь галактику.
Блукаючу чорну діру неможливо побачити у звичайний телескоп, оскільки вона не випромінює світла, але зате вона спотворює простір. Масивний об’єкт відхиляє і підсилює зоряне світло від усього, що на мить вибудовується точно позаду неї.
Цей ефект застосовується в технології гравітаційного мікролінзування. Вчені використовують наземні телескопи, які досліджують Чумацький шлях, щоб зафіксувати раптові зміни в яскравості зірок, які можуть бути викликані проходженням великого об’єкта. Потім “Хаббл” з космосу детально розглядає знайдені події.
Дослідники відзначають, що технологія гравітаційного мікролінзування дозволила виявити безліч різних об’єктів — в тому числі зірок і екзопланет. Унікальний “відбиток” події дозволяє точно визначити тип рухомого об’єкта. У випадку з чорною дірою дуже сильна гравітація подовжує час зміни яскравості: воно триватиме більше 200 днів. Крім того, зірки на відміну від чорних дір впливають не тільки на яскравість, але і на колір фонового об’єкта при проходженні між ним і Землею.
Коли знайдена чорна діра пройшла перед фоновою зіркою, розташованою в галактичній опуклості на відстані 19 тис.світлових років, світло цієї зірки, що йде до Землі, посилювався протягом 270 днів, поки чорна діра проходила повз. При цьому ніякої зміни кольору не було, відзначають астрофізики. Спостереження “Хаббла” показало, що зображення зірки було зміщено від звичайного положення приблизно на мілісекунду дуги.
Достовірність знахідки підтверджує той факт, що про відкриття об’єкта повідомили відразу дві незалежні команди астрофізиків: одна під керівництвом наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі, а друга — Каліфорнійського університету в Берклі. Обидві групи вчених опублікували препринти своїх статей для The Astrophysical Journal і The Astrophysical Journal Letters відповідно. Вчені по-різному оцінюють масу знайденого об’єкта, але підтверджують його наявність.