Це пов’язано з переміщення осадових порід по морському дну. Як з’ясувалося, вони можуть пересуватися швидше, ніж думали раніше.
Мова йде про пісок і глину, які поступово переміщуються з мілководдя у все більш і більш глибокі місця. Міжнародна група вчених, які переважно працюють в Університеті Цюріха, вивчила швидкість цього переміщення і явища, що відбуваються при ньому.
Дослідження показало, що постійний рух призвів до розмиву органіки, яка відкладена на океанічному дні. Ця органіка при перемішуванні виділяє багато вуглекислоти, яка після деяких пертурбацій надходить в атмосферу. При цьому вуглекислий газ — потужний парниковий агент, вміст якого в атмосфері помітно впливає на клімат.
Традиційно вважалося, що перерозподіл осадових порід на дні займає значний час — порядку сотень тисяч років, а то й мільйонів.
Авторам дослідження вдалося встановити, що процес йде значно швидше і займає сотні років, якщо не менше. Глини, що сформувалися біля узбережжя Китаю, можуть вже через кілька десятків років опиниться в западинах біля В’єтнаму і Філіппін. Крім того, порода, які переміщуються можуть захоплювати з собою частину похованої органіки, що теж загрожує наслідками — щось неминуче виявиться близько до поверхні осадової товщі.
Як говорить один з авторів дослідження д-р Клейтон Магілл: «В сьогоднішніх знаннях про неминучі наслідки зміни клімату в океанічних середовищах є деякі значні прогалини, і цим дослідженням ми показуємо, що в наших уявленнях про розподіл основних джерел копалин вуглецю на Землі залишається багато невідомих».