Всесвіт

Кожна дванадцята зірка поглинула планету, показує дослідження

Молоді зірки “проковтують” планети набагато частіше, ніж вважали астрономи. Дослідження опубліковано в журналі Nature.

Астрономи вивчили хімічний склад зірок-близнюків, що сформувалися в один час з однієї молекулярної хмари. Аналіз показав, що приблизно у 8% випадків, всупереч очікуванням, молоді зірки виявилися несхожими одна на одну. Це може бути пов’язано з поглинанням планет, вважають дослідники.

Учені використовували супутник Gaia для ідентифікації 91 пари зірок, які сформувалися з однієї молекулярної хмари і розташовані відносно близько одна до одної – на відстані менше ніж 1 млн а.о.

Коли молекули нагріваються, вони випромінюють унікальні спектри довжин хвиль світла, що відповідають елементам, з яких вони складаються. Аналізуючи світло, що виходить від зірок, вчені визначають їхній хімічний склад. Дослідники використовували дані про кожну із зірок, зібрані наземними обсерваторіями. Вони виявили, що близько 8% пар – приблизно кожна 12 – відрізнялися за складом хімічних елементів.

Одна із зірок у таких парах відрізнялася незвичайним вмістом важких елементів, таких як, наприклад, залізо. “Зайві” елементи, виявлені у складі зірок, більш характерні для скелястих світів, подібних до Землі, ніж для молодих зірок. Ця та інші ознаки вказують на поглинання зірками як мінімум однієї з власних планет. Одна з можливих версій – гравітація молодої зірки могла викинути планету в бік “сусідки”.

Раніше астрономи вважали, що подібні події неможливі. Але зі спостережень у нашому дослідженні ми бачимо, що, хоча їхня частота невелика, насправді вони можливі. Це відкриває нове вікно для теоретиків еволюції планет для вивчення, – говорить Юань-Сен Тінг, співавтор дослідження з Австралійського національного університету

Дослідники зазначають, що залишається незрозумілим, чи поглинають зірки планети, чи поглинають матеріали протопланетного диска, що залишилися від зародження зоряних систем. Хоча варіант із поглинанням цілих світів видається цікавішим, теоретично і те, і інше можливо. У будь-якому разі результати показують, що багато планетних систем можуть бути нестабільними, а отже, невідповідними для життя.

Back to top button