Фізики з США та Великої Британії показали, що краплі рідини на вібруючій поверхні можуть проявляти хвильові властивості, аналогічні до квантової локалізації Андерсона.
Локалізація Андерсона — це явище, що виникає у квантових системах, коли частинки, такі як електрони, спонтанно зупиняються під дією слабких випадкових потенціалів через їх хвильову природу. У цьому дослідженні науковці продемонстрували, що аналогічне явище можливе й для макроскопічних об’єктів — зокрема, для крапель рідини, які рухаються по поверхні, що вібрує. У попередніх дослідженнях локалізація Андерсона була підтверджена для квантових систем, але її можливість для макроскопічних об’єктів залишалася під питанням.
В експерименті команда дослідників під керівництвом Педро Саєнца використала краплі силіконової олії, що блукали по рельєфній поверхні рідини, яка вібрувала з частотою 70 герц. Нерівномірне дно резервуара створювало випадковий потенціал, аналогічний до тих, що виникають у квантових системах. Спостерігаючи за поведінкою крапель протягом шести годин, дослідники встановили, що краплі демонстрували локалізацію під дією хвильового поля, яке вони самі збуджували.
Отримані дані підтверджують, що макроскопічні об’єкти, такі як краплі рідини, можуть проявляти корпускулярно-хвильовий дуалізм, подібний до квантових частинок. Це дозволяє вивчати складні квантові процеси в більш доступних і видимих макроскопічних умовах. Результати дослідження також були підтверджені математичними моделями та комп’ютерними симуляціями.