Британські дослідники виявили, що цвіль, резистентна до лікарських препаратів і поширена в грунті та повітрі, заражає людей з ослабленим імунітетом. Вчені вважають, що стійкість пов’язана з антропогенними факторами. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Microbiology.
Біологи з Імперського коледжу Лондона зібрали з 2005 по 2017 роки в різних частинах Великобританії 218 зразків пліснявого грибка Aspergillus fumigatus (димлячий Аспергілл). Близько 70% проб були отримані у пацієнтів, які лікувалися від аспергільозу, а решта з навколишнього середовища – в тому числі з грунту, рослин і повітря.
Дослідження показало, що стійкі до ліків штами поширені в навколишньому середовищі. Біологи витягли ДНК зі зразків цвілі та секвенували її, щоб визначити, чи був обмін генетичним матеріалом в резистентних спорах, виявлених в навколишньому середовищі й у пацієнтів. Аналіз показав, що як мінімум шість пацієнтів заразилися стійким до ліків грибком з навколишнього середовища, а не від інших пацієнтів.
“Все частіше випадки аспергільозу, що спостерігаються в клініці, стійкі до азолів першої лінії. Однак ми не були впевнені, як пацієнти заражаються цими інфекціями – чи розвиваються вони в легенях під час лікування інфекції або спори цвілі, які їх заражають, спочатку стійкі до ліків. Наше дослідження показує, що можливі обидва шляхи зараження, і підтверджує побоювання, що стійкі спори цвілі, поширені в навколишньому середовищі, можуть проникати в легені людей і заражати їх, викликаючи захворювання, яке гірше піддається лікуванню”, – говорить Джоанна Родс, співавтор дослідження з центру глобального аналізу інфекційних захворювань Імперського коледжу Лондона
Aspergillus fumigatus – цвіль, поширена в навколишньому середовищі, яка може викликати грибкове захворювання. Як відзначають дослідники, люди зі здоровими легенями легко очищаються від вдихуваних спор, а у людей із захворюваннями органів дихання або ослабленою імунною системою грибок поширюється в легенях, викликаючи аспергільоз.
Біологи вважають, що стійкість грибка в навколишній природі розвинулася через широке використання азольних фунгіцидів в сільському господарстві. Ці речовини застосовуються для боротьби з хворобами рослин і діють також як препарати для лікування грибкових інфекцій у людей. Дослідники підкреслюють, що через застосування фунгіцидів цвіль набуває стійкість до препаратів ще до того, як потрапить в організм людини.
“Розуміння екологічних гарячих точок та генетичної основи розвитку лікарської стійкості грибків вимагає невідкладної уваги, оскільки стійкість ставить під загрозу нашу здатність запобігати та лікувати це захворювання”, – говорить Метью Фішер, співавтор дослідження з імперської школи громадського здоров’я.
Вчені підкреслюють, що проблема зі стійкістю цвілі до ліків стає все більш гострою, тому що постійно зростає кількість людей, яким пересадили органи, стовбурові клітини, призначили імуносупресивні препарати, а також пацієнтів з ослабленими після пневмонії легенями.