Довготривалі супутникові спостереження показали, що магнітне поле Землі змінюється швидше й складніше, ніж передбачали моделі, що має важливі наслідки для планети та космічної безпеки.
Магнітне поле Землі — це «глобальне електромагнітне поле, створене рухом розплавленого заліза у зовнішньому ядрі». Воно захищає планету від сонячного випромінювання та заряджених частинок. Дані супутникової місії Swarm Європейського космічного агентства охоплюють рекордні 11 років спостережень. Ці дані виявили несподівану нерівномірність змін поля.
Особливу увагу привернула Південноатлантична аномалія — зона ослабленого магнітного поля. З 2014 року вона розширилася майже на половину площі континентальної Європи. У цьому регіоні супутники зазнають підвищеного радіаційного навантаження. Це створює ризики для космічних технологій.
Дослідники пов’язують ці зміни з процесами на межі між ядром і мантією. Там виникають ділянки «зворотного потоку», де силові лінії магнітного поля повертаються назад у ядро. «У цьому регіоні відбувається щось особливе», — зазначив Кріс Фінлей. Саме ці процеси прискорюють ослаблення поля.
Водночас магнітне поле поводиться асиметрично в інших регіонах. Над Канадою воно слабшає, тоді як над Сибіром посилюється. Ці зміни пов’язані з рухом північного магнітного полюса. Вони мають значення для навігації та глобальних моделей поля.
Місія Swarm дозволила вперше простежити такі деталі з космосу. «Магнітне поле — це не простий диполь», — підкреслив Фінлей. Завдяки тривалим вимірюванням вчені отримали цілісну картину динаміки. Це поглиблює розуміння внутрішніх процесів Землі.
Отримані результати підкреслюють, що магнітне поле є живою та мінливою системою. Подальші спостереження після 2030 року можуть дати ще точніші дані. Це важливо для науки, технологій і захисту планети.