Ризик розвитку психічних розладів у десятирічних дітей виявився тим вищим, чим більшій кількості негативних впливів вони піддавалися під час внутрішньоутробного розвитку. До таких впливів належать, серед інших, тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків матерями, а також медичні ускладнення матері або дитини. Про це йдеться у статті в журналі PLOS ONE.
Ризик розвитку ментальних захворювань тривалий час пов’язують із подіями, що відбуваються у ранньому житті. Потрясіння та психологічні травми, пережиті в дитинстві, можуть детермінувати доросле життя людини та її психічний стан. Дослідження канадських вчених показало, що дитячий стрес спричиняє структурні зміни в мозкові, які можуть бути пов’язані з розвитком депресії в подальшому житті. Проте низка досліджень пов’язує із вищим ризиком розвитку ментальних порушень не тільки стрес у дитинстві, а навіть в період внутрішньоутробного життя. Так, зі зростанням ризику психічних розладів пов’язували голодування матері під час вагітності, вживання нею алкоголю та паління, а також інфекції. Дослідження наводять на думку, що велику роль у цьому відіграє, наскільки сильний негативний вплив зазнав плід. Приміром, пияцтво призводить до важчих наслідків, ніж періодичне випивання. На це звернули увагу дослідники з Массачусетської загальної лікарні та Гарвардської медичної школи. Вони захотіли перевірити, чи так само негативний вплив на психічне здоров’я дітей тим більший, чим більше стресу вони переживають в утробі.
Науковці проаналізували дані дослідження, у якому взяли участь 9 290 дітей віком 9-10 років. Ці учасники проходили опитування, під час якого вчені визначали наявність у дітей ментальних порушень, наприклад, тривожності, розладів уваги та депресії.
Їхніх батьків дослідники теж опитали, щоб з’ясувати, чи піддавалися їхні діти стресу на ранньому етапі розвитку. До негативних переживань вчені віднесли вживання алкоголю, тютюну, марихуани або інших наркотиків матерями до та після того, як вони дізналися про вагітність, ускладнення під час вагітності та пологів, кесарів розтин, передчасні пологи, небажану вагітність.
Вчені з’ясували, що згадані в дослідженні негативні події справді мають накопичувальний ефект. Тобто, що більшій кількості з них піддаються діти, то вищим є ризик розвитку в них психічних розладів. У дітей, які взагалі такому впливу не піддавалися ризик розвитку клінічних симптомів як для їхнього віку складає близько 7 відсотків. Водночас їхні однолітки, які переживали чотири або більше негативних подій, вже мали близько 29 відсотків. Подібні результати отримали вчені і під час вивчення пар сиблінгів (рідних братів та сестер), що зростали в одній сім’ї. Більша кількість стресу до народження корелювала із ментальним здоров’ям. Це дає змогу припустити, що саме негативні події були вирішальними.
Автори вважають, що їхні результати можуть допомогти краще визначати сім’ї та дітей, яким найбільше потрібна підтримка. Це стосується як корекції поведінки та покращення здоров’я вагітних, так і визначення та підтримання дітей, що мають вищий ризик розвитку психічних розладів у перші роки життя. Водночас вчені наголошують на необхідності подальших детальних досліджень, щоб перевірити та краще зрозуміти виявлений ними зв’язок.
Натхнення: www.nauka.ua